1. n. f.
   [mɛzɔ̃]  (pl. maisons)
   1. 1. буди́нок (ч.)

         ;
         дім (ч.)

         ;
         домі́вка (ж.)
         J’ai eu cette maison presque pour rien. - Я придбав цей будинок майже задарма.

         avoir une maison - мати будинок

         une maison à soi - власний будинок

         la maison appartient à nos voisins - цей будинок належить нашим сусідам

         dans l’état où vous êtes, il vaut mieux rester à la maison - у такому стані вам краще залишитися вдома

         ils ont abandonné la maison de leur parents en fuyant - переїжджали з батьківського будинку вони поспіхом

         mon fils est un ami des bêtes, il emmène tous les chats abandonnés à la maison - син так любить тварин, що підбирає всіх безпритульних котів і несе додому

         le profil des maisons - обриси будинків
         Син.: immeuble, chez-soi, demeure, domicile, foyer
      2. поме́шкання (с.)

         ;
         житло́ (с.)
         Син.: feu, intérieur, cabane, case
      3. осе́ля (ж.)

         ;
         ха́та (ж.)
         Син.: habitation, home, logement, logis, résidence
   2. 1. буді́вля (ж.)

         ;
         спору́да (ж.)
         Син.: bâtiment, bâtisse, construction, édifice, ménil, baraque, bouge
      2. за́клад (ч.)
         Син.: établissement, lieu
   3. хазя́йство (с.)

      ;
      госпо́да (ж.)
      Син.: ménage, économie
   4. приту́лок (ч.)
      Син.: hôtel, abri, asile, couvert, gîte, toit
   5. нерухо́мість (ж.)
      Син.: immeuble, immobilier
   6. сім’я́ (ж.)

      ;
      роди́на (ж.)
      Син.: famille, maisonnée
   7. фі́рма (ж.)

      ;
      торговий дім
      Син.: firme, boutique, boîte
   8. штат (ч.)

       

      (про персонал)
      Син.: domestique, domesticité
   9. 1. кону́ра (ж.)
         Син.: cage, niche
      2. гніздо́ (с.)
         Син.: pigeonnier

**********