Словосполучення (звороти), що містять слово «І» у категорії «архаїзми»
бавовна і перець принесли Венеції багатство
il bianco e il nero han fatto ricca Vinegia  ([арх.], [тоск.])
багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають
gli stracci (o i cenci) vanno all’aria  ([арх.], [тоск.])
багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають
i poveri s’ammazzano e i signori s’abbracciano  ([арх.], [тоск.])
багатому гріхи прощають, а вбогого і так карають
i poveri sono i primi alle forche, e gli ultimi a tavola  ([арх.], [тоск.])
батько і захисник Вітчизни ‒ найпочесніше звання
il titol di più onore, è padre e difensore  ([арх.], [тоск.])
бідна людина повинна доглядати за своїми речами і лагодити їх
l’ago e la pezzetta mantiene la poveretta  ([арх.], [тоск.])
була б тільки охота ‒ наладиться і робота
la volontà è tutto  ([арх.], [тоск.])
в таку погоду і чорт не вийшов би по душу
il diavolo non anderebbe per un’anima  ([арх.])
в яке стадо залетів, так і крякай (каркай)
ovunque vai, fa’ come vedrai  ([арх.], [тоск.])
витратити все і не мати роботи, щоб заробити грошей
mangiarsi l’erba e la paglia sotto  ([арх.])
витягти (витягнути, протягнути, відкинути і т. ін.) ноги
finire / lasciare la vita  ([арх.])
витягти (витягнути, протягнути, відкинути і т. ін.) ноги
fornire il corso della vita  ([арх.])
витягти (витягнути, протягнути, відкинути і т. ін.) ноги
mancar di vita  ([арх.])
витягти (витягнути, протягнути, відкинути і т. ін.) ноги
passare di (questa, presente) vita  ([арх.])
вогонь, кохання і кашель неможливо приховати
il fuoco, l’amore e la tosse presto si conosce  ([арх.])
говорити просто і прямо
parlar parole  ([арх.])
голод людей морить і по світу гонить
gola affamata, vita disperata  ([арх.], [тоск.])
де охота, там і робота
la volontà è tutto  ([арх.], [тоск.])
добре бережи свою дочку, виноградник і сад
figlie, vigne e giardini, guardale dai vicini  ([арх.], [тоск.])
дурень багатий, так і слово його в лад
le facoltà fanno parere ardito chi non è, e savio chi non sa  ([арх.], [тоск.])
дурень багатий, так і слово його в лад
per ben parlare e assai sapere, non sei stimato senza l’avere  ([арх.], [тоск.])
жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою
far buona / bella vita (vita magna, scelta)  ([арх.])
жінка і чорта перехитрить
la donna ne sa un punto più del diavolo  ([арх.], [тоск.])
жінки захоплюють як дурних, так і розумних
le donne arrivano i pazzi e i savi  ([арх.], [тоск.])
завершувати (обривати) розмову і йти геть
partirsi dalle parole  ([арх.])
задарма ніхто і з місця не зрушиться
i danari fan correre i cavalli  ([арх.], [тоск.])
задарма ніхто і з місця не зрушиться
il quattrino fa cantare il cieco  ([арх.], [тоск.])
закрити (заплющити, замкнути і т. ін.) очі
finire / lasciare la vita  ([арх.])
закрити (заплющити, замкнути і т. ін.) очі
fornire il corso della vita  ([арх.])
закрити (заплющити, замкнути і т. ін.) очі
mancar di vita  ([арх.])
закрити (заплющити, замкнути і т. ін.) очі
passare di (questa, presente) vita  ([арх.])
згаяного часу і конем не доженеш
il perder tempo a chi più sa più spiace  ([арх.], [тоск.])
і Гнат не винуват, і Килина не винна, тільки винна, бачся, хата, що пустила на ніч Гната
ognun dà la colpa al cattivo tempo  ([арх.], [тоск.])
і простак похитрішав
i mucini hanno aperto gli occhi  ([арх.], [тоск.])
кожен своє май і про себе дбай
in tempo di poponi non prestare il coltello  ([арх.], [тоск.])
лікар і адвокат допомагають усім, крім себе
nè il medico nè l’avvocato sanno regolare il fatto proprio  ([арх.], [тоск.])
мова повій липка і чорна, як смола
le puttane hanno le parole di pece  ([арх.], [тоск.])
на людей найкраще дивитися, коли вони у повсякденному одязі і без прикрас
gli uomini vanno veduti in pianelle, e le donne in cuffia  ([арх.], [тоск.])
на те він і кравець, щоб подертий жупан носити
nè il medico nè l’avvocato sanno regolare il fatto proprio  ([арх.], [тоск.])
не знати, чому і як
non sapere di checchessia (nè [per] che nè [per] come)  ([арх.])
не треба плахти, бо і в запасці добре
non cercar miglior pane che di grano  ([арх.], [тоск.])
неправда плямує і того, хто її говорить, і того, про кого говорять
le parole disoneste vanno attorno come la peste  ([арх.], [тоск.])
нещира мова псує і найкраще вбрання
le parole disoneste corrompono i buoni costumi  ([арх.])
особовий і вказівний займенник ч. р. 3 ос. одн.
il  ([арх.] або [поет.])
підбитого сокола і ворона (ґава) дзьобає
morto il leone, fino alle lepri gli faranno il salto  ([арх.], [тоск.])
постарів і не має, на що жити (як архітектор Амманнаті)
fare come l’Ammannato: la roba è finita, e il tempo [gli] è avanzato  ([арх.], [тоск.])
починати довгу і неприємну промову
mettersi in parole  ([арх.])
ранні заморозки і пізнє потепління гублять стару людину
freddo primaticcio e foglie serotine ammazzano il vecchio  ([арх.], [тоск.])
стережися злого пса і запозирливої людини
guardati da can rabbioso e da uomo sospettoso  ([арх.], [тоск.])
терпіння, час і гроші все перемагають
pazienza, tempo e danari, vincono ogni cosa  ([арх.], [тоск.])