1. n. f.
   [sufʀɑ̃s]  (pl. souffrances)
   1. стражда́ння (с.)

      ;
      му́ка (ж.)
      Même quand il semblait indifférent à ma souffrance, il restait dans mon cœur. - Навіть коли здавалося, що він нечулий до моїх страждань, я тримала його образ в серці.

      je suis aveugle à ses souffrances, il m’a trompée plusieurs fois - я глуха до його страждань, він зраджував мені

      je subis d’atroces souffrances quand on se voit - мені доводиться неймовірно страждати щоразу, як ми зустрічаємося
      Ант.: bonheur, joie
   2. 1. біль (ч.)

         ;
         болі́ння (с.)
         souffrance physique - фізичний біль
         Син.: douleur
         Ант.: indolence
      2. сла́бкість (ж.)
         une souffrance légère - легка слабкість
         Син.: malaise
   3.  ([заст.] або [право]) 
      1. ви́тримка (ж.)

         ;
         витрива́лість (ж.)
         Син.: endurance
      2. терпі́ння (с.)
         Син.: patience
   4. 1. мордува́ння (с.)

         ;
         торту́ра (ж.)
         la souffrance animale - нелюдські тортури
         Син.: peine, supplice, calvaire
         Ант.: plaisir
      2. страсть (ж.)
         Син.: passion
   5.  ([література]) 
      1. випро́бування (с.)
         Sa mort a été une souffrance pour le mari dévoué. - Її смерть стала справжнім випробуванням для її вірного супутника.
         Син.: épreuve
      2. ро́зпач (ч.)

         ;
         ві́дчай (ч.)

**********