1. n. m.
   [ubli]  (pl. oublis)
   1. 1. забуття́ (с.)
         mais ils ne basculeront jamais dans l’oubli - та їм ніколи не канути в забуття

         l’oubli d’un nom et d’un lieu de rencontre - забуття імені та місця зустрічі

         le temps apporte avec lui l’oubli - час дарує забуття

         tirer de l’oubli - воскрешати з забуття

         l’oubli de soi-même - забуття самого себе
         Син.: absence, abnégation
         Ант.: mémoire, souvenir
      2. забу́дькуватість (ж.)

         ;
         забу́тливість (ж.)
         mais parfois, on survit grâce à l’oubli - інколи, саме забудькуватість допомагає вижити

         oubli normal d’une jeune fille - нормальна забудькуватість для дівчини
         Син.: inadvertance, omission
         Ант.: apprentissage
   2. 1. безпа́м’ятність (ж.)

         ;
         безпа́м’ятство (с.)

         ;
         непа́м’ять (ж.)
         l’oubli de mon passé est un de mes plus grands défauts - непам’ять власного минулого, ось один із найбільших моїх недоліків
         Син.: lacune, trou, étourderie, éloignement
      2. втрата пам’яті

         ;
         амнезі́я (ж.)
         je ne suis pas sûr que ce soit un oubli - я не думаю, що це в нього амнезія
         Син.: amnésie
   3. 1. байду́жість (ж.)

         ;
         недба́лість (ж.)
         un étrange oubli pour une femme qui a toujours voulu être aimée - дивна байдужість для жінки, котра завжди хотіла подобатися
         Син.: négligeance, indifférence, désintéressement
      2. недо́гляд (ч.)

         ;
         о́грі́х (ч.)

         ;
         неува́га (ж.)
         désolé, c’est mon terrible oubli - мені дуже незручно, це мій жахливий недогляд

         en parlant d’oubli, déjà, ce ne sont pas mes amis - і про неуважність: це не мої друзі

         l’oubli de ses devoirs - неувага до власних обов’язків

         réparer un oubli - виправити огріх
         Син.: abandon, manquement, distraction, innattention, détachement
   4. проще́ння (с.)
      Син.: amnistie

**********