1. n. f.
   [sɛʀtityd]  (pl. certitudes)
   1. 1. пе́вність (ж.)

         ;
         упе́вненість (ж.)

         ;
         впе́вненість (ж.)
         affirmation sans certitude - ствердження без упевненості

         j’ai la certitude qu’il finira mal - я певна, що він погано закінчить
         Син.: sûreté
         Ант.: chimère, conjecture, incertitude, indétermination
      2. безпере́чність (ж.)

         ;
         ста́лість (ж.)
         la certitude d’un fait - безперечність факту
         Син.: évidence
         Ант.: illusion, probabilité, vraisemblance
   2. ві́ра (ж.)

      ;
      ду́мка (ж.)

      ;
      переко́наність (ж.)

      ;
      перекона́ння (с.)
      certitude morale - моральне переконання

      esprit plein de certitudes - розум, заповнений різними думками

      certitude fondée sur des superstitions - віра, що базується на забобонах
      Син.: conviction, croyance, opinion
      Ант.: doute, hypothèse, soupçon
   3. вірогі́дність (ж.)

      ;
      правди́вість (ж.)

      ;
      наді́йність (ж.)
      la certitude d’un témoignage - правдивість свідчення
      Син.: vérité
      Ант.: erreur
   4.  ([заст.]) 
      гара́нтія (ж.)

      ;
      пору́ка (ж.)
      Син.: garantie, assurance
      Ант.: éventualité
   5.  ([заст.] або [літ.]) 
      стабі́льність (ж.)

      ;
      пості́йність (ж.)

      ;
      незмі́нність (ж.)
      il n’y a nulle certitude dans les choses du monde - нічого незмінного на цьому світі нема
      Син.: stabilité

**********