1. n.
   1.  ([зоол.]) 
      1. кінь (ч.)
         a thoroughbred horse - чистокровний кінь

         horse riding - їзда верхи на коні

         breed horses - розводити коней

         shoe a horse - кувати (підковувати) коня

         saddle a horse - сідлати (кульбачити) коня

         ride a horse - їхати верхи на коневі

         a horse gallops - кінь біжить учвал (чвалом, навскач, галопом, упроскік)

         to horse! - на коней! ( наказ )

         cart horse

         rocking horse

         river horse

         wild horse

         Przewalski’s horse
      2. доросла чоловіча особина коня (жеребець або мерин)

         (на відміну від mare, colt)
         Voir aussi: stallion, gelding
      3. будь-яка інша тварина родини коневих

         (зебра, віслюк тощо)
   2.  ([розм.])   (= horsepower) 
      1. кінська сила

         ;
         механічний кінь
      2.  (horses) 
         поту́жність (ж.)
   3.  ([військ.]; [брит.])   (як множинний іменник - horse) 
      кінно́та (ж.)

      ;
      кавале́рія (ж.)
      ([військ.]; [брит.])  50 horse and 60 foot ([брит.]) ([[UK]] ) - 50 кіннотників і 60 піхотинців

      ([військ.]; [брит.])  a regiment of horse ([брит.]) ([[UK]] ) - загін кінноти
   4. 1.  (= sawhorse) 
         ко́зла (мн.)

         ;
         ко́зли (мн.)

         ;
         коби́льни́ця (ж.)

         ;
         коби́льни́ці (мн.)

         ;
         коби́ли́ця (ж.)
          (підставка для різання дров) 
      2.  (= clothes horse) 
         конструкція для сушіння білизни

         ()
      3. інша подібна конструкція, на яку щось установлюють або яка щось підтримує
   5. чоловік, якого порівнюють з конем за певними якостями (зневажливо або жартівливо)

      (часто як звертання)
   6.  ([гімнаст.]) 
      кінь (ч.)

      (гімнастичне знаряддя)
      vaulting horse

      pommel horse
      Syn.: buck
   7.  ([жарг.]) 
      герої́н (ч.)
   8.  ([амер.]; [розм.]) 
      буквальний переклад іншомовного тексту, який студенти використовують як шпаргалку
   9.  ([мор.]) 
      горизонтальний брус, канат тощо в такелажі судна
   10.  ([гірн.]) 
       маса гірської породи, що залягає в жилі
   11.  ([шахи]; [розм.]) 
       кінь (ч.)
       Syn.: knight
2. v.
    (horsed | horsed)
   1. tr. 
      забезпечувати (когось) конем або кіньми
   2. tr. 
      запрягати (транспорт) кіньми
   3. 1. intr. 
         сідати верхи або їхати верхи
      2. tr. 
         саджати (когось) верхи
   4. tr. 
      нести на чоловіковій спині або плечах
   5. tr. 
      1. саджати (когось) на спину іншої людини або дерев’яного коня для шмагання

         (як покарання)
      2. шмага́ти

         (кого)
   6. tr.   (про жеребця) 
      покрива́ти

      (кобилу)
   7. tr.   ([розм.]) 
      пха́ти

      (кого)

      ;
      штовха́ти

       

      (кого)
   8.  ([амер.]; [жарг.]) 
      1. tr. 
         збиткува́тися

          

         (з кого, над ким)
      2. intr. 
         вовту́зитися

         ;
         борюка́тися
      3. intr. 
         дурі́ти
   9. виштовхувати (щось важке) силою
   10. tr.   ([рідк.]) 
       сидіти (на чомусь) окаряч
       Clambering the walls to eye him: stalls, bulks, windows, Are smother’d up, leads fill’d, and ridges horsed... (William Shakespeare, "Coriolanus") - На мур дереться, щоб його побачить. Хто з вікон, хто з карнизів, хто з гілля, Хто на покрівлі окаряч... (Пер. Д. Павличка)
3. attr. n.
   1. кі́нський

      ;
      коня́чий
       (такий, що стосується до коней) 
   2. кі́нний

      ;
      комо́нний

       

      ([заст.])
       (такий, що сидить на коні) 
   3. кі́нний

      ;
      запряжений кіньми
      ([військ.]; [іст.])  horse artillery - кінна артилерія
   4. у назвах рослин, тварин тощо ‒ часто за аналогією з розміром, силою тощо коня
      horse mackerel

      horse chestnut

**********