1. adj.
   [delika, at]  (pl. m. délicats; f. délicate, pl. f. délicates)
   1.  ([літ.]) 
      1. ні́жний

         ;
         ви́тончений

         ;
         ви́шуканий
         peau douce - ніжна шкіра

         parfums délicats - вишукані аромати
         Syn.: fin, recherché
         Ant.: grossier
      2. ла́сий

         ;
         добі́рний
         mets délicats - ласі наїдки
         Syn.: friand, savoureux, succulent
      3. елега́нтний
         Syn.: élégant
         Ant.: inélégant
   2. 1. деліка́тний

         ;
         уві́чливий
         Il ne faut pas que tu sois trop délicat. - Тобі не потрібно бути надто увічливим.
         Syn.: tendre
      2. умі́лий

         ;
         впра́вний
         Je te l’avais dit, il est vraiment délicat. - Я ж казала, що він справді вправний.
         Ant.: lourd
   3. 1. га́рний

         ;
         ми́лий

         ;
         гармоні́йний
         couleurs délicates - гармонійні барви
         Syn.: beau, harmonieux
         Ant.: mauvais, désagréable, laid
      2. краси́вий

         ;
         граці́йний
         Elle sera jamais aussi délicate que moi. - Вона ніколи не буде такою граційною, як я.
         Syn.: joli, raffiné
         Ant.: éxecrable
   4. 1. крихки́й

         ;
         ламки́й

         ;
         хистки́й
         On vit dans la période extrêmement délicate et fragile. - Ми живемо у хисткий та непевний період.
         Syn.: fragile, faible, fluet
      2. тенді́тний

         ;
         чутли́вий

         ;
         кво́лий

         ;
         хворобли́вий
         Syn.: sensible, fin, chétif
         Ant.: insensible, résistant
      3. слабки́й

         ;
         слабови́тий
         santé délicate - слабке здоров’я
         Syn.: douillet, malaingre
         Ant.: dur, musculeux
      4. особли́вий
         enfant délicat - особливе дитя
         Syn.: débile
   5. 1. неваго́мий

         ;
         ефі́рний
         dentelle délicate - невагоме мереживо
         Syn.: aérien, éthéré, vapeureux
         Ant.: bas, matériel
      2. тонки́й
         Tissu délicat comme une toile d’araignée. - Тканина тонка, мов павутинка.
         Syn.: fin, mince, ténu
         Ant.: fort, robuste, vigoureux
   6. 1. незру́чний

         ;
         складни́й

         ;
         дражли́вий
         je ne vais pas cacher mon malaise, mais je dois te poser une question délicate - я не приховуватиму сум’яття, та я просто вимушена поставити тобі дражливе питання
         Syn.: difficile
      2. непе́вний

         ;
         непро́сти́й

         ;
         небезпе́чний
         Je suis dans une situation délicate, on essayer d’en parler dans un mois. - Нині я опинилася у непростому становищі, ми про це поговоримо за місяць.
         Syn.: embarrassant
2. n. m.
   [delika]  (pl. délicats)
   1. 1. сноб (ч.)
         Jean est un délicat qui ne se satisfait de rien. - Жан ‒ сноб, якому ніколи не вгодиш.
      2. непроста людина
      3. перебірливий чоловік

**********

1. n. f.
   [delikat]  (pl. délicates)
   1. 1. сноб (ч.)
      2. непроста людина
      3. перебірлива жінка