1. n. f.
   [dulœʀ]  (pl. douleurs)
   1. 1. біль (ч.)

         ;
         болі́ння (с.)
         La vieille ressent la douleur sourde dans le ventre. - Стара відчуває тупий біль у животі.

         La nuit la douleur se réveillait en chassant le sommeil. - Вночі біль прокидався, проганяючи сон.

         Il a ressenti une douleur insupportable dans son bras. - Його руку пронизав несамовитий біль.

         dès son enfance elle éprouve cette terrible douleur aux yeux - з дитинства вона зносить надлюдський біль в очах

         douleur affreuse - жахливий біль

         douleur excessive - надлюдський біль

         douleur mortelle - нестерпний біль

         douleur visible sur le visage - явні сліди болю на обличчі

         la douleur est écrite sur sa figure - біль написаний у нього на лику

         devenir fou de douleur - скаженіти від болю

         calmer la douleur - тамувати біль

         une douleur à la tête - головний біль

         La douleur s’est dissipée, elle était rayonnante. - Біль минув, вона знову сяяла.
         Syn.: mal
         Ant.: plaisir
      2. стражда́ння (с.)

         ;
         му́ка (ж.)
         la statue de la douleur - втілення страждань

         respecter une grande douleur - схилятися перед сильними стражданнями
         Syn.: peine, souffrance, supplice, torture, calvaire
         Ant.: bonheur
   2. 1. печа́ль (ж.)

         ;
         журба́ (ж.)

         ;
         жура́ (ж.)

         ;
         журбо́та (ж.)

         ;
         зажу́ра (ж.)
         confier sa douleur à sa maman - вилити матері свою журбу
         Syn.: affliction, cafard, morosité, nostalgie, chagrin
         Ant.: joie
      2. сум (ч.)

         ;
         сму́та (ж.)

         ;
         сму́ток (ч.)

         ;
         при́смуток (ч.)

         ;
         осму́та (ж.)
         Il n’a jamais su ressentir les douleurs d’autrui. - Він так і не навчився відчувати чужий смуток.
         Syn.: abattement,
      3. жаль (ч.)

         ;
         гризо́та (ж.)

         ;
         нудьга́ (ж.)

         ;
         ту́га (ж.)
         consoler la douleur de son mari - розвіяти нудьгу свого чоловіка
         Syn.: amertume
         Ant.: calme

**********