1. n. m.
   [talɑ̃]  (pl. talents)
   1.  ([арх.]) 
      1. міра маси у Стародавній Греції

         (дорівнює 20-27 кг)
      2. тала́нт (ч.)

         (давня грошова одиниця)
   2. 1. тала́нт (ч.)

         ;
         віртуо́зність (ж.)
         il a du talent - він має талант

         un talent unique - неймовірний талант

         parabole des talents - притча про таланти ( Євангеліє від Матвія 25:14—30 )

         accomplir une mission avec talent - віртуозно впоратися з завданням

         écrivain de grand talent - дуже талановитий письменник
         Syn.: art, faculté
      2. хист (ч.)

         ;
         на́хил (ч.)
         Sois plutôt coiffeur, si c’est ton talent. - Стань перукарем, якщо маєш до того хист.

         Il a le talent de venir pile avant le repas. - Він має хист щоразу прийти саме на обід.

         un talent prononcé pour la musique - явний музичний нахил
         Syn.: aptitude
   3. талановита людина
      encourager les jeunes talents - підтримувати талановиту молодь
   4.  ([заст.]) 
      1. ге́ній (ч.)
         Syn.: génie, instinct
      2. дар (ч.)

         ;
         дарува́ння (с.)

         ;
         покли́кання (с.)
         Être sincère est mon plus grand talent, donner mon avis à des gens est mon plus grand défaut. - Бути щирим ‒ мій найбільший дар, мій найгірший недолік ‒ казати людям, що я думаю.

         manque de talent - безда́рність (ж.)
         Syn.: capacité, qualité, don

**********