Автори: Приймак Д. М., Томіленко О. В., Ковальчук З. Ю. Дата публікації: 17.08.2018, 10:02 (оновлено 10.10.2018, 18:53).
Порівняння чинного Українського правопису та проекту Українського правопису 2018 р.
Правопис буквених, морфемних та інших складників основи слова
Буквені позначення голосних та приголосних звуків
  1. Уживання літери і/и на початку слова. Проектом правопису повертається правомірність уживання літери и на початку слова.

    Чинний правопис Проект-2018
    § 3. На початку слова пишеться і, а не и: ім’я́, інди́к, і́ній, і́нколи, і́ноді, і́нший, існува́ти, і́стина.

    На початку слова звичайно пишемо і відповідно до вимови: Іва́н, і́грашка, і́дол, і́кати (говорити і), іко́на, іменува́ти, ім’я́, існува́ти, і́стина, іти́.

    Деякі питомі українські і давно засвоєні слова перед приголосними н та р мають варіанти з голосним и відповідно до вимови: інди́к (инди́к), індича́ (индича́), індиченя́ (индиченя́), інди́чий (инди́чий), інди́чина (инди́чина), інди́читися (инди́читися), інди́чка (инди́чка), и́рій (= ви́рій), і́род (и́род) (дуже жорстока людина) та ін.

    И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслів (и́кати, икну́ти, ика́тися, икну́тися) та похідних від них іменників (и́кавка, и́кавочка).

    И на початку слова буває в деяких загальних і власних назвах із тюркських та інших мов згідно з його вимовою в цих мовах: ийбен, ир, ич-оба́, Кім Чен Ин.

  2. Літера ґ в українських топонімах та прізвищах. Проектом правопису доповнюється вживання літери ґ в українських географічних назвах та прізвищах.

    Чинний правопис Проект-2018
    ...а також у прізвищах Ґалаґа́н, Ґудзь і под.

    Буква ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний:

    ...

    б) у власних назвах – топонімах України: Ґорґа́ни (гірський масив у Бескидах), Ґоро́нда, У́ґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґа́н, Ґалято́вський, Ґе́ник, Ґерза́нич, Ґерда́н, Ґжи́цький, Ґи́ґа, Ґо́ґа, Ґо́йдич, Ґо́нта, Ґри́ґа, Ґудзь, Ґу́ла, Лома́ґа.

  3. Апостроф для передання вимови усіченого слова. Проектом правопису затверджується правомірність такого вживання апострофа у розмовному й поетичному мовленні.

    Чинний правопис Проект-2018
    Примітка 3. Апостроф уживаємо для передавання вимови усіченого слова в розмовному й поетичному мовленні: до’дної «до одної», ями; мо’ «може».
  4. Чергування приголосних. Проектом правопису доповнено низку правил, наведених у чинному правописі.

    Чинний правопис Проект-2018

    ...

    а) у давальному на місцевому відмінку однини іменників жіночого роду першої відміни: дуга́ – дузі́, (на) дузі́; перемо́га – перемо́зі, (у) перемо́зі; кві́тка – кві́тці, (на) кві́тці; сва́ха – сва́сі, (на) сва́сі;

    ...

    6. Приголосні г, з змінюються на ж, к, т — на ч, с — на ш; д, дз — на дж; ст, ск — на щ: а)У дієприкметниках перед суфіксом -ен(ий): перемо́жений, во́жений, пе́чений, кру́чений, но́шений, збу́джений, ви́їжджений, ви́мощений, пу́щений.

    Примітка 1. Не слід змішувати змінні ж і дж: ж чергується з г, з, а дж чергується з д: напру́жуюсь, напру́ження — напру́га, вожу́ — вози́ти; ла́жу — ла́зити; воджу́ — води́ти; ла́джу — ла́дити; ходжу́, розхо́дження — ходи́ти.

    Примітка 2. У дієсловах другої дієвідміни після губних перед я, ю з’являється л: ку́плять, ло́влять, ло́млять, лю́блять куплю́, ловлю́, ломлю́, люблю́. Л з’являється також після губних:

    а) У дієприкметниках на -ен(ий): зро́блений, ку́плений, розгра́флений.

    б) У дієприкметниках на -яч(ий): гу́блячий, ро́блячий.

    в) У дієприслівниках на -ячи: гу́блячи, лю́блячи, ро́блячи.

    г) У віддієслівних іменниках перед -енн(я): здеше́влення, погли́блення.

    Чергування приголосних

    У сучасній українській мові під час утворення форм слів та нових слів відбуваються зміни (чергування) приголосних. До найпоширеніших чергувань приголосних звуків при словозміні належать такі:

    Зміна Г, К, Х на З, Ц, С:

    а) у давальному на місцевому відмінку однини іменників жіночого роду першої відміни: дуга́ – дузі́, (на) дузі́; перемо́га – перемо́зі, (у) перемо́зі; кві́тка – кві́тці, (на) кві́тці; сва́ха – сва́сі, (на) сва́сі;

    б) у місцевому відмінку однини іменників чоловічого та середнього роду другої відміни: терпу́г – (на) терпузі́; байра́к – (у) байра́ці, друк – (у) дру́ці; кожу́х – (у) кожу́сі, вухо – (у) вусі;

    Зміна Г, К, Х на Ж, Ч, Ш:

    а) в іменниках перед суфіксами зі зменшено-пестливим значенням -к-, -ок, -ин-: нога́ – ні́жка, плуг – плужо́к; рука́ – ру́чка, крюк – крючо́к; му́ха – му́шка, горо́х – гороши́на;

    б) у кличному відмінку іменників чоловічого роду другої відміни перед закінченням : друг – дру́же, юнак – юна́че; пасту́х – пасту́ше;

    в) в усіх особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу доконаного виду, формах наказового способу та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: берегти́ – бережу́, береже́ш, береже́, бережемо́, бережете́, бережу́ть; зберегти́ – збережу́, збереже́ш, збереже́, збережемо́, збережете́, збережу́ть; бережи́ (збережи́), бережі́мо (збережі́мо) бережі́ть (збережі́ть); хай (нехай) бережу́ть (збережу́ть); збере́жений; пекти́ – печу́, пече́ш, пече́, печемо́, печете́, печу́ть; спечу́, спече́ш, спечу́ть, спечемо́, спечете́, спечу́ть; печи́ (спечи́), печі́мо (спечі́мо), печі́ть (спечі́ть), хай (нехай) печу́ть (спечу́ть); пе́чений, спе́чений; колиха́ти – колишу́, коли́шеш, коли́ше, коли́шемо, коли́шете, коли́шуть; поколиха́ти – поколишу́, поколи́шеш, поколи́ше, поколи́шемо, поколи́шете, поколи́шуть; колиши́ (поколиши́), колиші́мо (поколиші́мо), колиші́ть (поколиші́ть);

    Зміна Д на ДЖ:

    а) у першій особі однини дієслів теперішнього і майбутнього часу доконаного виду та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: сади́ти – саджу́; посади́ти – посаджу́, поса́джений; ра́дити – ра́джу; схо́дити – схо́джу, схо́джений;

    Зміна Т на Ч; З на Ж; С на Ш; ЗД на ЖДЖ; СТ на ШЧ (орфограф. Щ) у першій особі однини дієслів теперішнього й майбутнього часу доконаного виду та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: крути́ти – кручу́, кру́чений; леті́ти – лечу́, полечу́; ла́зити – ла́жу, пола́жу; коси́ти – кошу́; покоси́ти – покошу́, поко́шений; ї́здити – ї́жджу, ї́жджений, пої́жджу; пусти́ти – пущу́.

    Зміна СТ на ШЧ (орфограф. Щ) у формі першої особи однини дієслів теперішнього й майбутнього часу доконаного виду та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: запусти́ти – запущу́, запу́щений; мости́ти – мощу́, мо́щений; прости́ти — прощу́, про́щений.

    Зміна Б на БЛ; П на ПЛ; В на ВЛ; М на МЛ; Ф на ФЛ:

    а) у першій особі однини та третій особі множини дієслів теперішнього і майбутнього часу доконаного виду та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: люби́ти – люблю́, лю́блять; ліпи́ти – ліплю́, лі́плять, лі́плений; злови́ти – зловлю́, зло́влять, зло́влений; розграфи́ти – розграфлю́, розграфля́ть, розгра́флений.

  5. Чергування прийменників (префіксів) у та в. Проектом правопису пропонується низка уточнень та змін.

    • Визнається можливість уживання в перед приголосними на початку речення/слова.

      Чинний правопис Проект-2018

      У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

      ...

      б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами...

      Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, та для досягнення милозвучності, в українській мові вживають прийменник у між словами та префікс у- на початку слів у таких позиціях:

      ...

      б) на початку речення або слова перед приголосним: У лісі пахло квітами; Угорі яскраво сяяло сонце; Унаслідок зливи пошкоджені дороги.

      Примітка. У цій позиції може бути вжитий також прийменник в та префікс в-, оскільки він позначає нескладотворчий ў: В лісі пахло квітами; Вгорі яскраво сяяло сонце; Внаслідок зливи пошкоджені дороги.

    • Додано уточнення щодо вживання префікса в- перед в.

      Чинний правопис Проект-2018

      У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

      ...

      в). незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученням літер льв, св, тв, хв і под.: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка); Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга...

      Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, та для досягнення милозвучності, в українській мові вживають прийменник у між словами та префікс у- на початку слів у таких позиціях:

      ...

      г) незалежно від кінця попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями букв льв, зв, св, дв, тв, гв, хв і под.: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не лізь у воду (Укр. прислів’я); Тренер уважає, що 18 спортсмен здобуде перемогу; Хлопчик уволю нагулявся; Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Забігла у фойє; Вона живе у Львові; Поринути у звучання пісні; Прожили рік у своїй хаті; Постукали у двері; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга.

      Примітка. Після слова на голосний у деяких дієсловах, прикметниках (дієприкметниках), прийменниках та прислівниках перед в пишемо префікс в-: Дослідниця вважає експеримент успішним; Гості ввійшли до зали; Діти ввічливі; Дитина вві сні посміхається; Вони ввісьмох вийшли на Говерлу.

    • Додано правило вживання в перед абревіатурою, у назві першої букви якої вимовляють голосний, а також після скорочених слів:

      Чинний правопис Проект-2018

      2. Щоб уникнути збігу голосних, в українській мові вживають прийменник в між словами та префікс в- на початку слів у таких позиціях

      ...

      в) перед абревіатурою, у назві першої букви якої вимовляють голосний: В НБУ (В ен бе у), В МВФ (В ем ве еф);

      г) після скороченого слова на приголосний, яке вимовляють повністю з кінцевим голосним: 1990 р. в місті сталася незвичайна подія...

Правопис префіксів

Проектом правопису окремо додано інформацію щодо вживання префіксів архі-, анти- та квазі-.

Чинний правопис Проект-2018
-

АРХІ- В іменниках і прикметниках уживаємо префікс архі-: архіважли́вий, архідия́кон, архімандри́т, архістрати́г, архієпи́скоп, архієре́й, архімільйоне́р, архіскладни́й.

Уживання голосного и в префіксі анти- та голосного і в префіксі квазі- не підпадає під дію правила «дев’ятки», пор.: антиалкого́льний, антиаромати́чний, антиаргуме́нт антиестети́чний, антиєвропе́йський, антиінфляці́йний, антиурядо́вий, антия́дерний; квазіглоба́льний, квазіпло́ский, квазіпру́жність, квазіри́нок, квазісті́йкість, квазічасти́нка.

Правопис суфіксів

Проектом правопису усувається розгляд суфікса -чих (-щик).

Чинний правопис Проект-2018
§ 22. 1. Суфікси -ик, -ник, -івник, -чик (-щик) пишуться з и: бра́тик, ву́злик, передови́к; гірни́к, кулеме́тник; газівни́к, працівни́к; хло́пчик, пра́порщик. -ИК, -НИК / -ІВНИК, -ЛЬНИК. 1. В українських суфіксах -ик, -ник / -івник, -льник пишемо и: бра́тик, ву́злик, коля́дник, мрі́йник, лі́рник, газівни́к, наста́вник, працівни́к, верста́льник, уболіва́льник.
Правопис складних слів
  1. Проектом правопису пропонуються такі уточнення та зміни щодо сполучного звука у складних словах:

    Чинний правопис Проект-2018

    Складні слова можуть утворюватися без сполучного звука — шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. При цьому перша основа може закінчуватися:

    а) на голосний звук: всюдихі́д, кількаразо́вий, радіокоміте́т; у словах із числівниками одно-, дво-, три-, чотири-: одноде́нний, двоя́русний, трині́жок, чотирику́тник. Також у словах із тими числівниками, що в родовому відмінку мають закінчення -и: двадцятирі́чний, п’ятику́тний, семими́льний;

    б) на приголосний звук: Болгра́д, Но́вгород; в абревіатурах: виконко́м, медінститу́т; у словах із числівниками двох-, трьох-, чотирьох-, якщо наступна частина починається голосними а, о: двохосьови́й, чотирьоха́ктний.

    Коли перша частина складного слова — основа іменника, числівника або займенника, то сполучним звуком буває:

    ...

    б) о в числівниковій основі дво- перед наступним приголосним, голосним та й: двотижнéвий, двоáктний, двоелектрóдний, двоосьови́й, двоєди́ний, двоя́русний, двоóкис, двоóкисень, двоокси́д;

    ...

    Роль сполучного звука у складних словах виконує також останній голосний першого незмінного іменника чи першої незмінної основи іншомовного походження, переважно о, а (відеозáпис, радіокоміте́т, кінофíльм, стереоапаратýра, автовокзáл, дискоклýб, Євросою́з, Європарлáмент, наночастинки, медіалінгвістика, медіастилістика), а також голосний, яким закінчується перше слово, зокрема и (всюдихíд, тринíжок, трикілометрóвий, триóкисень, триáтомний, чотирикýтник, чотирибáльний, чотириосьовúй, семидéнний, двадцятирíчний), е (морепродýкти, сонцестоя́ння), а (півтораметрóвий, кількаразóвий, кількаповерхóвий, сім’ядóля, сім’япрóвід), у (двою́рідний, трою́рідний).

    Складні слова утворюються без сполучного голосного звука, якщо:

    а) перша основа закінчується на приголосний звук (Болгра́д, Ви́шгород, Ми́ргород, Нóвгород, крайнéбо, хлорвінíл, хлорбензóл) та -ох (двохсóтий, двохсотрíччя, трьохти́сячний, чотирьохмільйóнний, чотирьохмілья́рдний);

    б) першу основу скорочено до приголосного: артпóлк, будмайдáнчик, драмтеáтр, завкáфедри, літстýдія, медзáклад, міськрáда, педуніверситéт.

  2. Проект розширює список префіксів, слова з якими пишуться разом.

    Чинний правопис Проект-2018

    Разом пишуться:

    ...

    ... всі складноскорочені з першими частинами: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото- й под.;

    Разом пишемо:

    ...

    б) слова з першими регулярно вживаними іншомовними компонентами на голосний та приголосний: абро-, авіа-, авто- («само», «автоматичний»), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, іно-, квазі-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно-, та ін.: аброморфéма, авіарéйс, автовідповідáч, агробíзнес, аеромéтод, акватéхніка, алкотéст, артри́нок, астрокорéкція, аудіоальбóм, біоци́кл, бодибíлдинг, бодіáрт, вебсторíнка, геліоцéнтр, геополíтика, гідропáрк, дендропáрк, екопродýкти, економклáс, етногýрт, єврозо́на, євроремóнт, зоосáд, іномáрка, квазіóптика, квазісиметри́чний, кібермаши́на, метамóва, метеостáнція, моновистáва, мотокрóс, наркобíзнес, неосфéра, онколікáрня, панамерикáнський, параолімпíєць, попмýзика, попгýрт, пресконферéнція, псевдонаýка, псевдогромадя́нський, соціосфéра, телехрóніка, фітотерапíя, фолкгýрт, фолькмýзика, фонозáпис, так само слова з питомим компонентом лже-: лжепрорóк, лжесвíдок.

    Примітка. Якщо такі іншомовні компоненти приєднані до власного імені, то їх пишемо з дефісом: пан-Єврóпа, псéвдо-Фáуст.

    Примітка. У компонента квазі- кінцевий і в позиції перед приголосним наступного слова не переходить в и: квазівалю́та, квазігіпéрбола, квазіконсервати́вний, квазілінíйний.

  3. Проект правопису змінює правила написання слів із деякими складовими компонентами.

    Чинний правопис Проект-2018

    Через дефіс пишуться:

    ...

    б) іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання: генера́л-лейтена́нт, контр-адміра́л, прем’є́р-мініĭстр, у́нтер-офіце́р,-офіцер, член-кореспонде́нт, штабс-капіта́н;

    ...

    2) складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: ві́це-президе́нт, екс-чемпіо́н, лейб-ме́дик, ма́ксі-спідни́ця, мі́ні-футбо́л, о́бер-ма́йстер.

    Разом пишемо:

    ...

    в) слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (дуже високий або слабкий) вияв чого-небудь: макро-, мікро-, нано-, максі-, міді-, міні-, мульти-, полі-, архі-, екстра-, гіпер-, супер-, ультра-, топ-, бліц-: макромолéкула, макроеконóміка, макроелемéнт, мікроорганíзми, мікрохви́лі, мікрочасти́нка, наночасти́нки, максіóдяг, мідіóдяг, мініблóк, мініди́ск, мінікомп’ю́тер, мультимільйонéр, мультивéктор, полісахари́ди, полімотивáція, архішахрáй, архіскладни́й, екстраклáс, гіперзвýк, гіпермáркет, супермáркет, супермодéль, супермóдний, ультразвýк, ультрамóдний, топмéнеджер, топмодéль, бліцнови́ни, бліцопи́тування.

    Примітка. У компонентів максі-, міді- кінцевий і в позиції перед приголосним наступного слова не переходить в и: мáксімода, мáксісукня, мíдімода, мíдіспідниця.

    г) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контр-адмірáл.

    Примітка. Із власною назвою (прізвищем) такі компоненти пишемо з дефісом: “Анти-Дюринг”, екс-Югослáвія.

    Примітка. У компонента анти- кінцевий и в позиції перед голосним наступного слова не переходить в і: áнтиелектрон, áнтиісторичний, áнтиімперіалістичний, áнтиінфекційний, áнтиінфляційний, áнтиокислювач, áнтиурядовий.

  4. Також щодо написання складних слів із дефісом існують такі відмінності:

    Чинний правопис Проект-2018

    Через дефіс пишуться:

    ...

    г) звуки в словах, що вимовляються протяжно: По-о-дай, а то во-о-ни наморились уже й та-а-к біля мене (Тесленко); По-о-лк, стій!

    є) літерні найменування паралельних класів у школах: 7-А, 10-В; д) числівниково-літерні найменування класів, будинків, корпусів, поштових відділень тощо: 7-А клас, 10-В клас, буди́нок № 28-Г, ко́рпус 3-А; Ки́їв-1;
    е) ініціальні абревіатури, написані великими або малими літерами, з будь-яким словом: ВІЛ-інфе́кція, віл-інфе́кція, ДНК-ана́ліз, ДНК-експерти́за, ВІП-за́ла, віп-за́ла, айті́-га́лузь; е-декларува́ння, е-деклара́ція;
    є) дві ініціальні абревіатури, написані великими літерами: ВІЛ-СНІД;
    ж) літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс: с.-г. — сільськогосподарський, с.-д. — соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. — старослов’янський; але скорочення, утворені від словосполук, пишуться окремо: с. г. — сільське господарство. ...дефісом також приєднуються перші букви частин складного слова: с.-г. (сільськогосподарський), фіз.-мат. (фізико-математичний), півн.-сх. (півні́чно-східний), півд.-зах. (південно-західний). У таких випадках після скорочених частин слів ставиться крапка.
    з) за традицією де-фа́кто, де-ю́ре, ста́тус-кво, карт-бла́нш та ін.
Складні іменники
  1. Проектом правопису додано інформацію щодо вживання числівника дев’яносто у складних іменниках.

    Чинний правопис Проект-2018

    Разом пишуться:

    ...

    ґ) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто — називного) та іменника: дванадцятито́нка, сторі́ччя, стоп ’ятдесятирі́ччя, шестиде́нка.

    Разом пишемо:

    ...

    ґ) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівників дев’яносто, сто — називного), іменникової основи та суфікса: дванадцятито́нка, двохсотрі́ччя, трьохсотп’ятдесятирі́ччя, дев’яносторі́ччя, дев’яностоп’ятирі́ччя, сторі́ччя, стоп’ятдесятирі́ччя, шестиде́нка.

  2. Проект правопису змінює правила написання пів із іменниками.

    Чинний правопис Проект-2018

    Разом пишуться:

    ...

    д) складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: піва́ркуша, півгоди́ни, півдю́жини, півкарбо́ванця, півко́ло, півмі́сяць, півогірка́, пів’я́блука; напівавтома́т, напівсо́н; полу́кіпок, полу́мисок.

    Примітка. Перед іменниками — власними іменами пів- пишеться через дефіс: пів-Євро́пи, пів-Ки́єва.

    Разом пишемо:

    ...

    д) складні іменники з першою частиною напів-, полу-: напівавтомáт, напівімлá, напівкýщ, напівлюди́на, напівмáвпа, напівпітьмá, напівпрáвда, напівфабрикáт, напів’я́ва, полýкіпок, полýмисок, полýдрабок.

    Примітка. Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів годи́ни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Ки́єва, пів Украї́ни. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півóстрів.

  3. Проектом правопису наводиться низка доповнень та уточнень.

    Чинний правопис Проект-2018
    ...Але: А́встро-Уго́рщина, Азо́во-Чорномо́р’я та деякі інші.

    З дефісом пишемо:

    ...

    2) складні іменники, утворені з двох самостійних за допомогою сполучного голосного о: монгóло-татáри, ýгро-фíни, Австро-Угóрщина;

    3) складні іменники з першими компонентами власне-, невласне, що надають їм значення справжності / несправжності, ідентичності / неідентичності: власне-зв’язки, невласне-зв’язки, власне-іменники;

    Через дефіс пишуться:

    ...

    2) складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: ві́це-президе́нт, екс-чемпіо́н, лейб-ме́дик, ма́ксі-спідни́ця, мі́ді-мо́да, мі́ні-футбо́л, о́бер-ма́йстер;

    Згідно з проектом правопису такі іменники пишуться разом.
  4. Проектом правопису додано нові умови, за яких відмінюється лише друга частина складних іменників з дефісом:

    Чинний правопис Проект-2018

    Другий іменник відмінюємо, якщо перший:

    ...

    б) є назвою літери грецького алфавіту, що лексикалізувалася: áльфа-прóмені, áльфа-рóзпад, áльфа-части́нка, бéта-прóмені, бéта-рóзпад, бéта-части́нка, дéльта-промíння, дéльта-части́нка, дéльта-фýнкція;

    в) разом із другим становить єдине найменування [...] узвичаєних музичних понять (до-діє́з, мі-бемóль, сі-бемóль, соль-діє́з та ін.);
    г) є невідмінюваним іменником іншомовного походження: сýші-бар, караóке-бар;
  5. Проектом правопису складні назви рослин розділено на такі, в яких відмінюються або обидва іменники, або тільки другий:

    Чинний правопис Проект-2018

    Через дефіс пишуться:

    ...

    4) субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: брат-і-сестра́, люби́-мене́, розри́в-трава́, чар-зі́лля.

    Обидва іменники відмінюємо, якщо вони означають:

    ...

    г) рослини: брат-і-сестрá.

    Другий іменник відмінюємо, якщо перший:

    ...

    а) визначає певну прикмету чи особливість предмета, особи, явища, названих другим: [...] чар-зі́лля, дур-зíлля, розри́в-трава́;

    в) разом із другим становить єдине найменування [...] деяких рослин (сон-травá, мáти-й-мáчуха).

Складні числівники

Проектом правопису додано компонент -мільярдний, з яким складні порядкові числівники пишуться разом.

Чинний правопис Проект-2018

Разом пишуться:

...

б) складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев’ятисо́тий, п’ятна́дцятий, п’ятсоттридцятити́сячний, шістдеся́тий, шістдесятип ’ятимільйо́нний; багатоти́сячний, кількамільйо́нний.

Разом пишемо:

...

б) складні порядкові числівники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний, мільярдний: трьохсо́тий, дев’ятисо́тий, двохти́сячний, десятити́сячний, п’ятсоттридцятити́сячний, чотирьохмільйóнний, п’ятдесятимільйóнний, шістдесятип’ятимільйо́нний, трьохмілья́рдний, семимілья́рдний.

Складні прикметники
  1. Проектом правопису уточнено деякі правила щодо написання складних прикметників разом. Також вилучено окремі правила чинного правопису:

    Чинний правопис Проект-2018
    1. Р а з о м пишуться: ... 1. Р а з о м пишемо складні прикметники зі сполучними голосними о (здебільшого), е (після м’якого приголосного: кальцієвмíсний, марганцевмíсний, натрієвмíсний), з першою числівниковою основою на (див. пункт д), з першою іменниковою основою на приголосний (натрійорганíчний, хлорвтóристий). Вони охоплюють: ...
    Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, діаметра́льно протиле́жний, послідо́вно миролю́бний, рíзко окре́слений, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімíчно зв’я́заний. Прислівники, утворені з відносних (зрідка – якісних) прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, вíльно конвертóваний, валéнтно пов’я́заний, діаметра́льно протиле́жний, наукóво обгрунтóваний, послідо́вно миролю́бний, чíтко окре́слений, соціáльно акти́вний, соціáльно небезпéчний, соціáльно свідóмий, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно стійки́й, професíйно орієнто́ваний, компете́нтнісно орієнтóваний.
    У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишеться разом із цим прикметником: видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний; У складних термінах перший прислівниковий компонент, що уточнює значення другого прикметникового компонента, пишемо разом із ним: видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний.
    г) складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник: важкохво́рий, внутрішньозаводськи́й, загальнодержа́вний; так само й такі, в яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезга́даний, нижчепідпи́саний, новоутво́рений, свіжозру́баний; але: тро́хи ви́ще зазна́чений (параграф), бо є пояснювальне слово. г) складні прикметники, перший компонент яких утворений від прислівника (багатопрохідни́й, важкорозчи́нний, круглообертáльний, малочутли́вий, легкозайми́стий, сильнодíйний, тонкомíрний, тугоплáвкий), так само й ті, другий компонент яких утворений від дієприкметника (багатоспрямóваний, важкопрогнозóваний, високооплáчуваний, густозасéлений, довгоочíкуваний, маловжи́ваний, низькооплáчуваний, новоутвóрений, новозаснóваний, різноспрямóваний, свіжозрýбаний, свіжоскóпаний, слабконатя́гнутий, тонкомéлений, тонкорозпорóшений).
    є) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема, ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфува́льний (поперечний шліфувальний верстат).
  2. Проектом правопису додано деякі правила щодо написання складних прикметників з дефісом. Також вилучено окремі уточнення чинного правопису:

    Чинний правопис Проект-2018

    З  д е ф і с о м пишемо:

    ...

    2) складні прикметники, утворені за допомогою сполучного голосного о з двох граматично не підпорядкованих основ; вони об’єднують: ...

    Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставиться: Москва́-ріка́ — москворі́цький.
    ґ) складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або є: м’я́со-во́вня́ний, м’я́со-моло́чний, крохма́ле-па́токовий. в) складні прикметники, перша основа яких не має прикметникового суфікса, але вона за змістом однорідна з другою основою: м’я́со-во́вня́ний, м’я́со-моло́чний, м’я́со-сáльний, м’я́со-яє́чний, крохма́ле-па́токовий, óвоче-картопля́ний, óвоче-молóчний, цýкро-протеї́новий, зóлото-валютний.
    е) складні прикметники з першими компонентами власне-, невласне, що надають їм значення справжності / несправжності, ідентичності / неідентичності: власне-дієслівні категорії, невласне-дієслівні категорії, власне-прийменникові функції, невласне-прийменникові функції;
Складні прислівники
  1. Щодо написання складних прислівників разом проектом правопису уточнено:

    Чинний правопис Проект-2018
    У чинному правописі ці прислівники включені до таких, що утворені сполученням прийменника з іменником. Р а з о м пишемо: ... в) прислівники, утворені сполученням прийменника з віддієслівним коренем: впа́м’ятку (упáм’ятку), вперéміш (уперéміш), вплав (упла́в), вплач (упла́ч), вро́зкид (урóзкид), вро́зліт (урóзліт), вро́зсип (урóзсип), врóзтіч (урóзтіч), нави́літ, наві́дліг, навідрі́з, наза́хват, наздога́д, назу́стріч, наперебі́й, напере́ваги, наперекі́р, наперері́з, напідпи́тку, напока́з, напо́хваті, напроло́м, напропа́ле, наро́зхват, на́скоком, на́спіх;
  2. Щодо написання складних прислівників окремо проектом правопису уточнено деякі правила, а також вилучено пункт про прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду:

    Чинний правопис Проект-2018

    О к р е м о пишуться:

    ...

    б) словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників: від ра́нку до ве́чора, день у де́нь, з бо́ку на бік, з дня на де́нь, оди́н в оди́н, раз у ра́з, рік у рік, час від ча́су;

    О к р е м о пишемо:

    ...

    б) словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — займенників, числівників) та одного або двох прийменників: від ра́нку до ве́чора, день у де́нь, з бо́ку на бі́к, з дня на де́нь, оди́н в оди́н, раз у ра́з, рік у рі́к, сам на сáм, час від чáсу;

    г) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основно́му, в ціло́му; -
  3. Щодо написання складних прислівників з дефісом проектом правопису додано:

    Чинний правопис Проект-2018

    З  д е ф і с о м пишемо:

    ...

    д) складні прислівники термінологічного характеру за традицією: де-ю́ре, де-фáкто.

Складні прийменники

Проектом правопису не вказана одна з прийменникових сполук, які пишуться окремо, наявна у чинному правописі:

Чинний правопис Проект-2018
О к р е м о пишуться прийменникові сполуки у (в) ра́зі, під кіне́ць, під ча́с, що́ ж до. О к р е м о пишемо складені прийменники у (в) ра́зі, під кіне́ць, під ча́с.
Частки у складі складних слів

До проекту правопису не додані деякі правила написання складних часток, наявні у чинному правописі:

Чинний правопис Проект-2018

О к р е м о пишуться:

...

е) частка не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках і сполучниках: не три, не п’я́тий; не ти, не цей, не і́нші; не іна́кше, не так; не при..., не на...; не то.., не то; також: не раз;

Ф о р м о т в о р ч і частки пишуться окремо від інших слів, зокрема:

а) частки хай, неха́й, за допомогою яких утворюються форми третьої особи однини й множини наказового способу: Хай живе мир між народами! Нехай міцніють дружні відносини між країнами!

Уживання великої букви (літери)
Велика та мала букви в рубриках

Проект правопису доповнює правило про вживання малої літери на початку рубрик.

Чинний правопис Проект-2018

3 малої літери пишеться перше слова рубрик, якщо вони відокремлені одна від одної крапкою з комою:

Біологічні механізми Землі вже давно не справляються лавиноподібним техногенним забрудненням планети. Ситуація ускладнюється швидше, ніж: вдається знайти гарантоване рішення. Основні компоненти забруднення сьогодні такі:

— зміна клімату під впливом парникового ефекту;

— виснаження озонового шару Землі;

— кислотне забруднення атмосфери й ґрунтів, хімічне забруднення планети;

— забруднення Світового океану;

— прогресуюче зникнення сотень видів рослин і тварин та збіднення генофонду Землі («Вісни А України»).

З малої букви пишеться перше слово рубрик, якщо вони відокремлені одна від одної крапкою з комою або комою:

Основні засоби — це ресурс підприємства, і завдання менеджерів досягти найбільшої ефективності його використання. На шляху вирішення цієї проблеми вони мають здійснити такі заходи:

— оцінити ефективність використання основних засобів у звітному періоді;

— провести порівняльний аналіз показників ефективності звітного періоду з попередніми показниками;

— виявити проблемні питання, резерви підвищення використання основних засобів на підприємстві (З навчальної літератури).

У проекті правопису усунуто правило про велику літеру на початку рубрик, якщо вони граматично самостійні чи досить розлогі.

Чинний правопис Проект-2018

Якщо такі рубрики граматично самостійні та структурно досить розлогі, то вони можуть починатися великою літерою:

Кожен функціональний різновид мовлення має свій набір комунікативно-семантичних інваріантів. У цьому плані видається важливим дослідження таких питань:

  1. Визначення інвентарю комунікативних типів висловлень (інваріантів) у національній мові.
  2. Опис цих інваріантів з опорою на синтаксичну структуру, інтонаційне оформлення й лексико-тематичне наповнення висловлення.
  3.  Зіставлення цих комунікативно-семантичних інваріантів у слов’янських мовах (3 виступу в дискусії).
Власні імена людей, міфологічних осіб, клички тварин

Проектом правопису внормовано та доповнено традиційне написання службових слів з великої літери.

Чинний правопис Проект-2018

...

Примітка 1. Скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д’Аламбе́р, Д’Артанья́н, Д’Обіньє́; О’Ге́нрі, О’Ке́йсі, О’Ко́ннейль; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і разом із тим становлять їх невід’ємну частину, пишуться через дефіс: Ван-Де́йк, Мак-Маго́н, Мак-Клю́р, Сан-Марті́н, Сен-Сімо́н.

...

Примітка. У деяких власних назвах службові слова традиційно пишуться з великої букви: Ван Гог, Шарль Де Косте́р, Д’Аламбе́р, Ель Гре́ко, Ле Тельє́, Етьє́н Ла Боесі́.

Географічні та адміністративно-територіальні назви

Проектом затверджується написання географічних та адміністративно-територіальних назв з дефісом та з великої літери обидва слова, якщо першим компонентом такої назви є: Півні́чно-, Півде́нно-, Схі́дно-, За́хідно-, Центра́льно-.

Чинний правопис Проект-2018
Разом пишуться: ...складні прикметники, утворені з двох прикметникових основ, які означають назви морів, лісів, низин, областей, залізниць тощо й мають при собі номенклатурні терміни тип море, гора, хребет, ліс, озеро, низовина, острів і т. ін.: Західносибі́рська низовина́, Нижньодуна́йська низовина́, Новосибі́рські острови́, Південноукраї́нський кана́л, Східноєвропе́йська рівни́на, Східноказахста́нська о́бласть, Східнокита́йське мо́ре тощо;

У назвах, що починаються зі слів Півні́чно-, Півде́нно-, Схі́дно-, За́хідно-, Центра́льно-, з великої букви і з дефісом пишуться обидва компоненти першого складного слова: Схі́дно-Кита́йське мо́ре, За́хідно-Казахста́нська о́бласть, Півні́чно-Схі́дна Азія, Центра́льно-Схі́дна Євро́па.

У проекті правопису доповнено правило про написання великої літери у власних географічних назвах зі словом святий:

Чинний правопис Проект-2018

Через дефіс пишуться:

...

г) географічні назви (переважно населених пунктів) з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та іншомовними вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., а також із кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд і похідні від них прикметники: Соль-Іле́цьк, Спас-Кле́пики, Усть-Каменого́рськ; Вест-І́ндія, Іст-Ло́ндон, Нью-Йо́рк, Сан-Сальвадо́р, Санкт-Га́ллен, Сант-Я́го, Са́нта-Кла́ра, Сен-Гота́рд, Сент-Луї́с; Фолл-Ри́вер, Атла́нтик-Сі́ті, Са́хо-сквер, Бо́нна-фіо́рд; соль-іле́цький, усть-каменого́рський; нью-йо́ркський, фолл-ри́верський, атла́нтик-сі́тинський та ін.

З великої букви пишуться також назви зі словом святий: острови́ Свято́ ї Трі́йці, мис Свято́го Лавре́нтія. З великої букви пишуться також початкові частини Сан-, Сен-, Сент-, Санкт-, Санта- (що означають «святий»): Сан-Франци́ско, Сен-Ло́ , Сент-Джо́нс, Санкт-Петербу́рг, Са́нта-Ба́рбара (міста).

У проекті нового правопису доповнено правила написання з великої літери першого слова у назвах станцій метро та зупинок міського наземного транспорту.

Чинний правопис Проект-2018
19. Назви аеропортів, вокзалів, станцій, портів, пристаней і т. ін. пишуться з великої літери: аеропо́рт «Бори́спіль», Ки́ївський вокза́л (у Москві), ста́нція Фа́стів-Пе́рший, ста́нція метро́ «Контракто́ва пло́ща», порт Балакла́ва, при́стань Ржи́щів (на Дніпрі) тощо.

9. У назвах аеропортів, вокзалів, залізничних станцій, портів, пристаней і т. ін. усі слова, крім родових назв, пишуться з великої букви: аеропо́рт Бори́спіль, Приміськѝй вокза̀л, ста́нція Усти́нівка, порт О̀львія, при́стань Ржи́щів (на Дніпрі).

10. Назви станцій метро, зупинок наземного міського транспорту беруться в лапки. З великої букви пишеться перше (або єдине) слово таких назв, а також ті слова, які пишуться з великої букви у складі цих топонімів: ста́нції метро́ «Академмісте́чко», «Університе́т», «Сире́ць», «Пошто́ва 59 пло́ща», «Черво́ний Ху́тір»; зупи́нки «Карава́єві да́чі», «Ву́лиця Обсервато́рна», «Мотоцикле́тний завод», «Льві́вська пло́ща», «Шко́ла».

Назви історичних подій, епох, календарних періодів і свят, суспільних заходів

У проекті правопису уточнено, що в назвах політичних, спортивних, культурних заходів міжнародного та загальнодержавного значення з великої літери пишеться тільки перше (єдине) слово. Також наводяться деякі доповнення та уточнення.

Чинний правопис Проект-2018
22. Назви історичних подій, епох, війн, революцій, народно-визвольних рухів, повстань, революційних свят, знаменних дат і т. ін. пишуться з великої літери: Вели́ка францу́зька револю́ція, епо́ха Відро́дження, Вітчизня́на війна́, Колії́вщина, Хмельни́ччина, Семирі́чна війна́, Крива́ва неді́ля, Лютне́ва револю́ція, Льві́вське збро́йне повста́ння 1848 р., Револю́ція 1905 р., Пари́зька кому́на, Льодове́ побо́їще, Полта́вська би́тва, Ренеса́нс, Пе́рше тра́вня, Міжнаро́дний жіно́чий день, Нови́й рік, День учи́теля, День Незале́жності Украї́ни, Свя́то Перемо́ги.

У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і свят з великої букви пишеться перше (або єдине) слово. Вели́ка францу́зька револю́ція, Колії́вщина, Семирі́чна війна́, Льві́вське збро́йне повста́ння 1848 р., Пари́зька кому́на, Ренеса́нс, епо́ха Відро́дження, епо́ха Баро́ко, Нови́й рік, День учи́теля, Верса́льський ми́рний до́говір, Деклара́ція незале́жності США.

Так само пишуться назви політичних, культурних, спортивних та ін. заходів міжнародного або загальнодержавного значення: Олімпі́йські і́гри, Бі́ла олімпіа́да, Марш ми́ру, Всесві́тній конгре́с украї́нців, Всеукраї́нська педагогі́чна конфере́нція, Міжнаро́дний рік дити́ни, Ку́бок УЕФА (футбол).

Назви інших регулярних заходів, що не мають офіційного характеру, пишуться з малої букви: день відкритих двере́й, день інформа́ції, саніта́рний день, субо́тник, неді́льник.

У проекті правопису окремо визначено вживання великої літери у назвах історичних подій із другим прикметником, який походить від географічної назви з дефісом або від двох географічних назв.

Чинний правопис Проект-2018
Примітка 3. У назвах історичних подій із другим прикметником, що походить від географічної назви, де використовується дефіс, або походить від 60 двох географічних назв, з великої букви пишуться обидві частини: Бре́ттон-Ву́дська конфере́нція (від Бре́ттон-Вудс), Брест-Лито́вський ми́рний до́говір (від Брест-Лито́вськ), Я́ссько-Кишині́вська опера́ція (від Я́сси і Кишині́в).
Назви, пов’язані з релігією

У проекті правопису уточнюється щодо написання великої літери в іменах апостолів, пророків, святих у християнстві.

Чинний правопис Проект-2018

З великої букви пишуться...

...імена...апостолів, пророків, святих у християнстві: Іва́н Хрести́тель, Іва́н Богосло́в, Гео́ргій Перемо́жець, Мико́ла Чудотво́рець (але Мико́ла-угодник).

У проекті доповнено та уточнено інформацію про вживання великої букви у певних назвах свят, найменуваннях Бога чи Богородиці, а також у прикметниках від слова Бог.

Чинний правопис Проект-2018

...

Примітка 2. З великої літери, але без лапок пишуться назви культових книг: Апо́стол, Бі́блія, Єва́нгеліє, Кора́н, Псалти́р, а також назви таких релігійних понять, як Бог (але бог Перу́н і т. ін.), Бо́жа Ма́тір, Син Бо́жий, Святи́й Дух і т. ін.

З великої букви пишуться слова: Трі́йця, Свята ́Трі́йця, найменування осіб Святої Трійці (Бог Оте́ць, Бог Син, Бог Дух Святи́й) і слово Богоро́диця; інші найменування Бога (Госпо́дь, Спаси́тель, Всеви́шній, Творе́ць) і Богородиці (Цари́ця Небе́сна, Ма́ти Божа, Пречи́ста Ді́ва); прикметники, утворені від слова Бог, Господь (сла́ва Бо́жа, во́ля Госпо́дня, Бо́жий про́мисел).

Але в переносному значенні та в усталених словосполученнях – з малої букви: боже́ственна музика (тобто чудова), бо́жа корі́вка

Проектом правопису виокремлено правило написання слів: апостол, святий, преподобний, мученик тощо.

Чинний правопис Проект-2018
Примітка 1. Слова апо́стол, святи́й, преподо́бний, му́ченик та ін. пишуться з малої букви: апо́стол Матві́й, святи́й Пантелеймо́н, свята́ великому́чениця Варва́ра, преподо́бний Серафи́м Саро́вський, блаже́нна Феодо́ра. Але Пресвята́ Богоро́диця, Свята́ Трі́йця, собо́р Свято́го Петра́ . 

Також у проекті додано інформацію про написання займенників, що вживаються замість слів Бог та Божий.

Чинний правопис Проект-2018
Примітка 2. У церковних і релігійних текстах з великої букви пишуться займенники, що вживаються замість слів Бог, Божий: Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить! (Біблія); нехай святиться ім’я Твоє (Біблія).

Проектом правопису зазначено, що усталені словосполучення розмовної мови, які містять слово Бог чи Господь, які не вживаються як найменування, пишуться з маленької літери.

Чинний правопис Проект-2018
Примітка 3. В усталених словосполученнях, що використовуються в розмовній мові, де слова Бог, Господь та ін. не вживаються як їх найменування, вони пишуться з малої букви: бог зна що (невідомо що), бог зна коли́ (невідомо коли), госпо́дь з тобо́ю (ва́ми) (вживається як здивування, заперечення, докір), бог з ним (з тобо́ю) (вживається на знак згоди, примирення, прощення та ін.). З малої букви пишуться вигуки бо́же, го́споди, їй-бо́гу, го́споди бо́же мій, бо́же збав, крім випадків, коли слова Боже, Господи є звертанням до Бога.

Додатково у проекті зазначено написання першого слова назви церкви з великої літери.

Чинний правопис Проект-2018
З великої букви пишеться перше слово назв церков: Украї́нська правосла́вна церква, Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, Українська лютера́нська це́рква, Ри́мсько-католи́цька це́рква, Вірме́нська апо́стольська це́рква.

Проектом зазначається вживання великої літери у назвах найвищих церковних посадових осіб.

Чинний правопис

Проект-2018

Великі букви вживаються у повних офіційних найменуваннях найвищих церковних посадових осіб: Вселе́нський Патріа́рх, Па́па Ри́мський, Митропол́ит Киї́вський і всіє́ї Украї́ни, Католико́с-Патріа́рх усіє́ї Гру́зії, Верхо́вний Архієпи́скоп.

Примітка. Найменування інших церковних звань і посад пишуться з малої букви: митрополи́т Ві́нницький і Ба́рський, архімандри́т, архієпи́скоп, па́стор, мулла́ , іма́м, ксьондз.

Проект окремо наводить уточнення про написання з малої літери родових найменувань у назвах монастирів, церков та ікон.

Чинний правопис Проект-2018
Назви пам’яток архітектури, замків, храмів тощо пишуться з великої літери: Андрі́ївська це́рква, Золоті́ ворота, Колізе́й, Поча́ївська лавра, Хоти́нський за́мок, Софі́йський собор
З великої букви пишуться всі слова, крім родових найменувань, у назвах монастирів, церков, ікон: Володи́мирський собо́р, Кири́лівська це́рква, Ки́єво-Пече́рська ла́вра, Миха́йлівський Золотове́рхий монасти́р, храм Христа́ Спаси́теля, іко́на Ма́тері Бо́жої Теребовля́нської.
Назви органів влади, установ, організацій, товариств, партій, об’єднань, підприємств, фірм, агентств

Проект правопису уточнює написання великої літери у назвах партій.

Чинний правопис Проект-2018

...

б) партій України та інших країн світу: Демократи́чна па́ртія Украї́ни, Лейбори́стська па́ртія Вели́кої Брита́нії, Республіка́нська па́ртія США.

У назвах політичних партій і рухів з великої букви пишеться перше слово (і всі власні назви): Республіка́нська па́ртія США, Христия́нськодемократи́чний сою́з Німе́ччини, Соціа́л-демократи́чна па́ртія Украї́ни. Але па́ртія «Основа», па́ртія Інді́йський націона́льний конгре́с, де слово партія не входить у складену назву.

Назви, що не є офіційними найменуваннями, пишуться з малої букви: лібера́льна па́ртія, па́ртія консерв́аторів, па́ртія ми́ру, па́ртія війни́.

Проект правопису наводить правило написання назв закладів, організацій тощо з малої літери у множині.

Чинний правопис Проект-2018

...

Примітка 4. З малої букви пишуться назви закладів, організацій, органів влади і т. ін., що вживаються у множині: міністе́рства Укра́їни, інститу́ти Націона́льної акаде́мії нау́к, коміте́ти Верхо́вної Ра́ди Украї́ни.

Назви документів, пам’яток історії та культури, творів літератури та мистецтва, друкованих органів тощо

Проектом правопису наводиться низка уточнень.

Чинний правопис Проект-2018
22. Назви пам’яток архітектури, замків, храмів тощо пишуться з великої літери: Андрі́ївська це́рква, Золоті́ воро́та, Колізе́й, Поча́ївська ла́вра, Хоти́нський за́мок, Софі́йський собо́р.

2. Назви пам’яток архітектури, замків, храмів, предметів і творів мистецтва тощо пишуться з великої букви: Андрі́ївська це́рква, Колізе́й, Поча́ївська ла́вра, Хоти́нський за́мок, Іса́кіївський собо́р, Е́йфелева ве́жа, Сиксти́нська капе́ла, Вене́ра Міло́ська, Аполло́н Бельведе́рський, Дев’я́та симфо́нія Бетхо́вена, Ка́мерна симфо́нія № 1 Євге́на Станко́вича.

Примітка. Родові найменування у подібних назвах пишуться з малої букви: собо́р Свято́го Петра́, собо́р Сан Ма́рко, храм Василя́ Блаже́нного, палац Пото́цьких, за́мок Іф, па́м’ятник Володи́миру Вели́кому, портре́т Му́соргського робо́ти Рє́піна, ре́квієм Мо́царта.

Примітка 2. У назвах писемних історичних пам’яток з великої букви пишеться перше слово і власні назви: Лавре́нтіївський літ́о́пис, Літо́пис Самі́йла Вели́чка, «Сло́во о полку́ І́горевім», «По́вість мину́лих літ».
Назви посад, звань, титулів

Проект правопису уточнює можливість написання назв найвищих державних посад з малої літери в неофіційних текстах.

Чинний правопис Проект-2018
3. З великої літери пишуться назви найвищих державних посад України та міжнародних посад: Генера́льний секрета́р ООН, Президе́нт Украї́ни, Голова́ Верхо́вної Ра́ди Украї́ни, Генера́льний прокуро́р Украї́ни, а також найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу (під час візитів до України тощо): Президе́нт Сполу́чених Шта́тів Аме́рики, Прем’є́р-міні́стр Кана́ди і т. ін.

З великої букви пишуться офіційні назви найвищих державних посад України, міжнародних посад: Генера́льний секрета́р ООН, Президе́нт Украї́ни, Голова́ Верхо́вної Ра́ди Украї́ни, Генера́льний прокуро́р Украї́ни, Президе́нт Сполу́чених Шта́тів Аме́рики, Прем’є́р-міні́стр Кана́ди.

Але в неофіційних текстах ці назви пишуться з малої букви: вибори президента; розпорядження прем’є́р-міністра; приїзд королеви.

Назви орденів, медалей, відзнак, премій

Проект правопису доповнює та уточнює правила написання великої літери у назвах орденів, медалей, відзнак, премій.

Чинний правопис Проект-2018

24. У назвах орденів, відзнак, що складаються з кількох слів, тільки перше слово (крім родових) пишеться з великої літери: о́рден Вітчизня́ної війни́, о́рден Дру́жби наро́дів, о́рден Незале́жності, о́рден Поче́сного легіо́ну, о́рден Поша́ни.

Якщо така назва береться в лапки, то теж із великої літери пишеться тільки перше слово та власне ім’я, що входить до складу цієї назви: о́рден «Ма́ти-герої́ня», меда́ль «За відва́гу», меда́ль «За ви́зволення Варша́ви», меда́ль «За бойові́ заслу́ги», меда́ль «Партиза́нові Вітчизня́ної війни́».

1. У назвах орденів, медалей, відзнак з великої букви (крім родових найменувань, в тому числі слів о́рден, меда́ль, відзна́ка тощо) пишеться перше слово і власні назви: о́рден Держа́ви, о́рден Свобо́ди, о́рден кня́зя Яросла́ва Му́дрого, відзна́ка Прези́дента Украї́ни – Хрест Іва́на Мазе́пи, відзна́ка Міністе́рства вну́трішніх справ Украї́ни – нагрудний знак «За безп́е́ку наро́ду».

Якщо така назва береться в лапки, то з великої букви пишуться:

а) перше слово та власна назва: о́рден «Ма́ти-герої́ня», о́рден «За до́блесну ша́хтарську пра́цю», меда́ль «За врято́ване життя́», меда́ль «За військо́ву слу́́жбу Украї́ні»;

б) усі слова: о́рден «Золота́ Зі́рка».

2. Назви спортивних нагород пишуться з малої букви: золота́ (срі́бна, бронзо́ва) меда́ль, олімпі́йська меда́ль. Так само: закінчити школу із золотою (срібною) медаллю.

3. У назвах премій перше слово і власні назви в них пишуться з великої букви: Но́белівська пре́мія, Націона́льна пре́мія Украї́ни і́мені Тара́са Шевче́нка, Держа́вна пре́мія Украї́ни в га́лузі нау́ки і те́хніки, Держа́вна пре́мія Украї́ни і́мені Олексан́дра Довже́нка.

Назви товарних знаків, марок виробів

Проектом правопису доповнюються та уточнюються правила вживання великої літери та лапок у назвах товарних знаків, марок виробів.

Чинний правопис Проект-2018

25. З великої літери в лапках пишуться назви літаків, автомобілів, тракторів та інших машин, пов’язані з найменуванням моделі, заводу, фірми, що їх виготовляють: літа́к «Анте́й», автомобі́ль «Та́врія», авто́бус «Тури́ст», комба́йн «Ни́ва», тра́ктор «Білору́сь».

Це правило поширюється й на назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: цуке́рки «Столи́чні», цигарки́ «Украї́нські», вино́ «Перли́на сте́пу», цуке́рки «Пташи́не молоко́».

1. Торгові назви продуктових, парфумерних і т. ін. товарів, тютюнових виробів, вин, мінеральних вод та інших напоїв беруться в лапки і пишуться з великої букви: цуке́рки «Асорті́», сир «Королі́вський», ковбаса́ «Кра́ківська», шокола́д «Сві́точ», цигарки́ «Украї́нські», вино́ «Перли́на сте́пу», конья́к «Та́врія», мінера́льна вода́ «Мо́ршинська», напі́й «Жи́вчик», духи́ «Ліле́я», шампу́нь «Оли́вковий».

Примітка. Назви продуктових товарів, сортів вин, мінеральних вод та інших напоїв, які стали загальними, пишуться з малої букви: купили любительську ковбасу і кока-колу.

2. Назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів і т. ін.) беруться в лапки і пишуться з великої букви: літак «Русла́н», автомобі́ль «Во́льво», екскаватор «Амкодо́р», авто́бус «Богда́н», тра́ктор «Слобожа́нець». Але назви самих цих виробів (крім назв, що збігаються з власними назвами), беруться в лапки і пишуться з малої букви: «запоро́жець», «фольксва́ген» (автомобілі), «бо́їнг» (літак), «панасо́нік» (магнітофон); але: «Те́сла», «Та́врія» (від власних назв), винятки: «жигулі́», «мерседе́с».

Примітка. У побутовому вживанні назви засобів пересування можуть уживатися без лапок: приїхали на запорожці; каталися на мерседесі.

3. Власні назви кораблів, поїздів, літаків тощо беруться в лапки, і перше слово в назві (і всі власні назви) пишеться з великої букви: круї́зний ла́йнер «Гармо́нія морі́в», по́їзд «Чорномо́рець».

4. Абревіатурні назви виробничих марок і виробів пишуться без лапок: ЗІЛ, ВАЗ, КРАЗ, АН-24, СУ-27, В-17, ДС-8.

Назви порід тварин, видів і сортів рослин

Проект правопису уточнює написання в лапках назв сортів рослин.

Чинний правопис Проект-2018

5. Назви сортів рослин у спеціальній літературі пишуться з великої літери: Анто́нівка, Бі́лий нали́в, Снігови́й кальві́ль, Папері́вка (яблуні); Украї́нська гли́ва, Лісова́ красу́ня (груші); Реко́рд, Уго́рка (сливи); Шпа́нка ра́ння (вишня). Але в загальному вжитку вони пишуться з малої літери: анто́нівка, гли́ва, уго́рка.

2. У неспеціальних текстах назви сортів рослин беруться в лапки і пишуться з малої букви (в тому числі й власні назви): пшени́ця «золотоколо́са», груша «парижа́нка», троя́нда «гло́рія дей», мали́на «гера́кл».

У спеціальній літературі у назвах сортів рослин перше слово (і всі власні назви) пишеться з великої букви: сморо́дина Софії́вська, огіро́к Корольо́к, тюльпа́н Ре́мбранта, карто́пля Серпа́нок, виногр́а́д Арка́дія.

Велика буква в особливому стилістичному вживанні

Проект правопису доповнює випадки особливого стилістичного вживання великої літери.

Чинний правопис Проект-2018

Примітка 4. Умовні власні назви в актах, договорах та інших офіційних документах пишуться з великої літери: Висо́кі Догові́рні Сто́рони, Автор і Видавни́цтво тощо.

...

Примітка ... У спеціальному стилістичному вживанні пишуться з великої літери й загальні назви: Батьківщи́на тощо.

1. З великої букви пишуться такі найменування, як Висо́кі Догові́рні́ Сто́рони, Надзвича́йний і Повнова́жний Посо́л (в актах міжнародного значення, у дипломатичних документах), А́втор, Видавни́цтво (в авторському договорі), Замо́вник, Викона́вець (в угодах) і т. ін.

2. З великої букви пишуться займенники Ви, Ваш як форма вираження ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, офіційних документах тощо: Повідомляємо Вам…, Вітаємо Вас…, у відповідь на Ваш запит…

3. З великої букви пишуться деякі загальні назви в контекстах, де їм надається особливий зміст: Ба́тьківщи́на, Вітчи́зна, Честь, Люди́на, Ма́ти.

Велика буква в складноскорочених назвах

Проектом правопису доповнюються та уточнюються правила вживання великої буви в складноскорочених назвах.

Чинний правопис Проект-2018

- ..

Суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишуться малими буквами: оо́нівський, мі́дівський, тю́зівець.

3. У префіксальних і складних словах, які пишуться разом або з дефісом, літерні та звукові абревіатури зберігають великі букви: УВЧ-терапі́́я, мі́ні-АТС, НВЧ-випромі́нювання.

Примітка 1. Абревіатури, які складаються із двох самостійно вживаних ініціальних абревіатур, що є назвами різних організацій, пишуться окремо: ІФ НАНУ (Інститут фізики Національної академії наук України), ДА МВСУ (Державний архів Міністерства внутрішніх справ України).

Примітка 2. У складноскорочених словах мішаного типу, утворених із ініціальних абревіатур та усічених основ, ініціальна частина звичайно пишеться великими буквами, а усічена – малими: КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення), ДемПУ (Демократична партія України), НДІхіммаш (Науково-дослідний інститут хімічного машинобудування), БілАЗ (Білоруський автомобільний завод). Складені назви, у яких поєднані ініціальна частина і нескорочене слово (слова) в непрямому відмінку, пишуться окремо: НДІ га́зу, НДІ пості́йного стру̀му.

Примітка 3. Сполучник і в звукових абревіатурах у складноскорочених словах передається малою буквою: «АіФ» («Аргуме́нти і фа́кти»), «СіЧ» («Сло́во і час»).

Примітка 4. У назвах літаків, що складаються з двох перших букв прізвища конструктора і приєднаного до нього дефісом цифрового позначення, пишуться перша велика буква, друга – мала: Ту-154, Ан-22, Іл-62.

Графічні скорочення

У проекті правопису уточнено правила написання графічних скорочень:

Чинний правопис Проект-2018

...

Так само [без крапки] пишуться скорочення грн (гривня), крб (карбованець), млн (мільйон), млрд (мільярд), трлн (трильйон).

Через дефіс пишуться:

...

5) скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова: б-ка — бібліотека, вид-во — видавництво, д-р — доктор, ін-т — інститут, л-ра — література, т-во — товариство, ф-ка — фабрика.

...

з) літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс: с.-г. — сільськогосподарський, с.-д. — соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. — старослов’янський. Але скорочення, утворені від словосполук, пишемо окремо: с. г. — сільське господарство.

У графічних скороченнях також використовується дефіс. При цьому середня частина слова, яка пропускається, позначається дефісом: гр-н (громадянин), вид-во (видавництво), ін-т (інститут), ун-т (університет), р-н (район), ф-ка (фабрика). У таких скороченнях після першої частини слова крапки не ставляться. Дефісом також приєднуються перші букви частин складного слова: с.-г. (сільськогосподарський), фіз.-мат. (фізико-математичний), півн.-сх. (північно-східний), півд.-зах. (південно-західний). У таких випадках після скорочених частин слів ставиться крапка.
Скісна риска використовується при скороченні словосполучень, рідше – складних слів: п/в (поштове відділення), а/с (абонентська скринька), р/р (розрахунковий рахунок), м/хв (метрів за хвилину), км/год (кілометрів за годину). У таких випадках після скорочених частин слів крапки не ставляться.
Правопис закінчень відмінюваних слів
Іменник

У проекті правопису додано інформацію щодо відмінювання окремих слів чи груп слів, а саме:

Чинний правопис Проект-2018
Іменник хаба́р при відмінюванні може набувати закінчень м’якої групи в однині (хабаря́, хабарю́, хабаре́м, (на) хабарі́) і множині (хабаря́м, хабаря́ми, (на) хабаря́х), але у складних словах із хаба́р сполучним голосним є лише о: хабарода́вець, хабарооде́ржувач.
Тип відмінювання іменників на -ище (баби́ще – жін. і середн. рід, свекру́шище – жін. і середн. рід і под.) при хитанні в морфологічному роді залежить від значення роду: якщо іменник має дві форми роду (баби́ще – жін. і середн. рід), то для форми жін. роду лише в називному, знахідному та кличному відмінках однини властиве закінчення , типове для іменників другої відміни середнього роду, а в інших відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями іменників першої відміни (обидва варіанти наявні в знахідному відмінку), а для середн. роду – послідовність відмінювання за зразками відмінювання іменників другої відміни середн. роду.
До твердої групи належать [...] окремі іменники іншомовного походження на -ар, -ир із постійним наголосом на корені в однині та множині: дóлар – дóлари, пáнцир – пáнцири та ін.
I відміна

У проекті правопису уточнено правила чинного правопису, що стосуються до кличного відмінка однини, називного, родового та знахідного відмінків множини іменників І відміни.

Чинний правопис Проект-2018
У кличному відмінку однини [...] б) Е мають іменники м’якої та мішаної груп, є — іменники м’якої групи після голосного та апострофа: вóле, зéмле, Кáтре, робітни́це; дýше, крýче; Марíє, мрíє, сíм’є, Соломíє, а також Іллé. У кличному відмінку однини [...] б) набувають іменники м’якої та мішаної груп, є – іменники м’якої групи після голосного, м’якого знака та апострофа: вóле, відмі́ннице, гри́вне, дýше, зéмле, Кáтре, крýче, магара́дже, ра́дже; а також І́лле; дуе́ньє, Марíє, мрíє, Соломíє;
У називному відмінку множини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення , м’якої та мішаної груп — -і, після голосного та апострофа — -ї: книжки́, маши́ни, перемóги, фа́брики; бу́рі, надíї, робітни́ці, статтí, сíм’ї; кру́чі, мéжі, ми́ші, плóщі; також іменники чол. і спільного роду: ста́рости (і з іншим значенням старости́), су́дді, си́роти. У називному відмінку множини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення , м’якої та мішаної груп – , після голосного, м’якого знака та апострофа – : книжки́, маши́ни, перемóги, фа́брики; бýрі, дуе́ньї, надíї, відмі́нниці, статтí, сíм’ї; крýчі, мéжі, ми́ші, плóщі; також іменники чол. роду: джу́ри, ра́джі, сýдді.
У знахідному відмінку множини [...] іменники — назви деяких свійських тварин уживаються також у формі, однаковій із формою називного відмінка: гна́ти ове́ць (і ві́вці), па́сти корі́в (і коро́ви), годува́ти свине́й (і сви́ні). У знахідному відмінку множини [...] іменники – назви окремих свійських тварин, комах мають також менш поширену форму, однакову з формою називного відмінка: гна́ти ове́цьві́вці), па́сти корі́вкоро́ви), годува́ти свине́йсви́ні), ловити мухму́хи).
II відміна
  1. Проектом правопису уточнюються, доповнюються та деталізуються деякі правила утворення родових відмінків іменників чоловічого роду на -а (-я).

    Чинний правопис Проект-2018
    Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають закінчення (у твердій та мішаній групах), (у м’якій групі), коли вони означають: Закінчення (у твердій та мішаній групах), (у м’якій групі) мають іменники чол. роду:
    є) назви машин та їх деталей: автомобі́ля, ди́зеля, комба́йна, мото́ра, по́ршня, тра́ктора. б) назви технічних реалій, машин, двигунів та їхніх деталей: ваго́на, електрока́ра, ескала́тора, комп’ю́тера, літака́, моніто́ра, мото́ра, по́тяга, тра́ктора; автомобі́ля, ди́зеля, по́ршня; ваго́нчика, літачка́;
    ж) терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: а́тома, като́да, ко́нуса, ра́діуса, ро́мба, сегме́нта, се́ктора, си́нуса, шкі́ва тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмі́нка, дода́тка, займе́нника, іме́нника, трику́тника, чисе́льника, числі́вника тощо, але: ви́ду, ро́ду, також си́нтаксису, скла́ду, спо́собу (про інші категорії термінів див. п. 3).

    в) терміни іншомовного походження, які позначають предмети, структурні елементи, геометричні фігури та їхні частини, математичні, лінгвістичні поняття: а́тома, ве́ктора, елеме́нта, еліпсо́їда, інтегра́ла, като́да, ква́рка, квадра́та, коефіціє́нта, ко́нуса, ко́синуса, цилі́ндра; а́фікса, інтерфі́кса, локати́ва, пре́фікса, су́фікса та ін., але си́нтаксису, фразеологі́зму (про інші категорії термінів див. п. 2);

    г) українські за походженням безафіксні та суфіксальні іменники-терміни: відмі́нка, восьмику́тника, дода́тка, займе́нника, знаме́нника, іме́нника, прикме́тника, прислі́вника, трику́тника, чисе́льника, числі́вника, шкі́ва; про́меня, але ви́ду, ро́ду, скла́ду, спо́собу (див. п. 2.1.2.1(г));

    - назви органів і частин тіла: живота́, кишківника́, м’я́за, но́са, ро́та, скеле́та, сугло́ба, хребта́, шлу́нка, па́льця; живо́тика, па́льчика, але стравохо́ду та ін. (див. 2. 3);
    ...але (переважно з наголосом на закінченні): бліндажа́, гаража́, куреня́, млина́, хліва́... ж) назви житлових приміщень, сільськогосподарських і технічних будівель і їх частин, архітектурних деталей: бара́ка, ко́мина, одві́рка, підда́шка, причі́лка, сво́лока, флі́геля, димаря́; вітряка́, ву́лика, голубника́; акведу́ка, баге́та, е́ркера, карни́за, балко́на, па́ндуса, та́мбура; балко́нчика; але підму́рку, поко́ю (див. 2.1.2(3));
    в) назви предметів: гвинта́, замка́, малю́нка, ножа́, олівця́, піджака́, плаща́, портфе́ля, стола́сто́лу). - назви предметів побуту: ножа́, ча́йника, черпака́; дива́на, ми́сника, серва́нта; стільця́; сті́льчика;
    - назви одягу і взуття: дже́мпера, жупа́на́, кобеняка́, костю́ма, ку́нту́ша, піджака́, плаща́, по́яса (елемент одягу), све́тра, ке́да, череви́ка, чо́бота; костю́мчика, пла́щика; череви́чка;
    - назви виробів із борошна: бато́на, бу́блика, калача́, рога́лика; бу́бличка, кала́чика;
    - назви церковних реалій: амво́на, іконоста́са, ві́втаря́; іконоста́сика;
    д) інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця́, Дністра́, Іртиша́, Колгу́єва, Орла́, Остра́, Пиря́тина, Псла, Пско́ва, Те́терева. ...також назви річок, населених пунктів і різних географічних назв із наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-): Бика́, Дніпра́, Дністра́, Збруча́, Псла, Те́терева; Вільхівця́, Дінця́, Інгульця́, Торця́, Хустця́; Оле́ськова, Льво́ва, Ха́ркова, Ки́єва, Колгу́єва, Хо́дорова, Пиря́тина, Свято́шина, Сня́тина; лише в окремих випадках з наголосом на корені іменника: Бре́ча, Во́вка, До́вжика, Мало́го Куя́льника, Салги́ра, Сві́жа, Смо́трича.
  2. Проектом правопису уточнюються, доповнюються та деталізуються деякі правила утворення родових відмінків іменників чоловічого роду на -у (-ю), деякі правила усуваються.

    Чинний правопис Проект-2018
    2. Закінчення (у твердій і мішаній групах), (у м’якій групі) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають: Закінчення (у твердій та мішаній групах), (у м’якій групі) мають:

    ж) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: авра́лу, бі́гу, ви́нятку, га́ласу, гри́пу, дисона́нсу, до́гмату, екза́мену, е́кспорту, е́кскурсу, зву́ку (але, як термін, зву́ка), ідеа́лу, інтере́су, кано́ну, ка́шлю, кло́поту, коло́квіуму, конфлі́кту, кри́ку, ле́ту (льо́ту), ля́пасу, мажо́ру, міражу́, мі́німуму, мо́дусу, моме́нту, при́нципу, прогре́су, проце́су, реалі́зму, регре́су, ре́йсу, ремо́нту, ри́тму, ру́ху, світо́гляду, со́рту, спо́рту, спо́собу, сти́ду, сто́гону, ти́фу, то́лку, хи́сту, хо́ду, шу́му, але: ривка́, стрибка́, стусана́.

    є) назви почуттів: бо́лю, гні́ву, жа́лю́, стра́ху́.

    б) назви психічних і фізичних станів, емоцій, почуттів, різних хвороб: гні́ву, жа́ху, жа́лю, ро́зпачу, сну, со́рому, сти́ду (і стида́), сто́гону, стра́ху́, су́мніву; авітаміно́зу, артро́зу, бронхі́ту, гаймори́ту, гри́пу, діабе́ту, колі́ту, ко́ру, на́бряку, о́піку, о́пуху, оти́ту, ка́шлю, правцю́, ти́фу, я́щуру;
    ...а також літературознавчі терміни: альмана́ху, е́посу, жа́нру, журна́лу, мі́фу, на́рису, о́бразу, памфле́ту, рома́ну, сти́лю, сюже́ту, фейлето́ну тощо. г) назви філософських, літературознавчих та інших наукових понять: абсолю́ту, абсу́рду, агностици́зму, антропоцентри́зму, дисона́нсу, догмати́зму, догма́тудо́гмату); авра́лу, а́кту, доста́тку, екза́мену, е́кспорту, е́кскурсу, зву́ку, ідеа́лу, со́рту, спо́собу, хи́сту, фено́мену (явище), фрейди́зму та ін., але як конкретні іменники-терміни: зву́ка, ду́ха і Ду́ха (у значенні Свято́го Ду́ха (третя іпостась єдиного Бога);
    и) назви ігор і танців: баскетбо́лу, ва́льсу, волейбо́лу, краков’я́ку, танку́, танцю́, те́нісу, футбо́лу, хоке́ю, але: гопака́, козака́. ґ) ігор, видів спорту і танців: альпіні́зму, бадмінто́ну, баскетбо́лу, бейсбо́лу, біатло́ну, бо́ксу, бо́улінгу, волейбо́лу, гандбо́лу, го́льфу, да́йвінгу, се́рфінгу, футбо́лу; бобсле́ю, хоке́ю; ва́льсу, краков’я́ку, та́нку (але переважно з наголосом на закінченні танка́); та́нцю, але: гопака́, козака́ (танець), се́рфінга (спортивне знаряддя);
    Примітка. Закінчення -а (-я) та -у (-ю) мають розрізнювальну функцію в деяких іменників: Алжи́ра, Ри́ма, Туні́са (місто) і Алжи́ру, Ри́му, Туні́су (країна), Нью-Йо́рка (місто) – Нью-Йо́рку (штат).
    ї) переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): ви́бою, ви́падку, ви́слову, відбо́ю, ві́дгуку, заробі́тку, зато́ру, за́пису, о́піку, о́пуху, по́буту, по́штовху, прибу́тку, при́кладу, про́воду (дріт), суво́ю, у́сміху, у́спіху.
  3. До переліку закінчень іменників чол. роду, які у давальному відмінку однини мають тільки форму на (але не на -ові) усунуто закінчення -ин, -ін (-їн), додано єв. Також уточнено щодо варіантних закінчень у відповідних прізвищах.

    Чинний правопис Проект-2018

    2. Закінчення (у твердій і мішаній групах), (у м’якій групі) мають:

    ...

    б) іменники чол. роду на -ів (-їв), -ов, -ев, -ин, -ін (-їн): Ки́їв — Ки́єву, Колгу́єв — Колгу́єву, Лебеди́н — Лебедину́, Ле́рмонтов — Ле́рмонтову, Львів — Льво́ву, о́стрів — о́строву, Пу́шкін — Пу́шкіну, рів — ро́ву, Ха́рків — Ха́ркову.

    2. Закінчення (у твердій і мішаній групах), (у м’якій групі) мають:

    ...

    б) іменники чол. роду на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв): Ки́їв – Ки́єву, Колгу́єв – Колгу́єву, Лебеди́н – Лебедину́, Ма́монтов – Ма́монтову, Львів – Льво́ву, о́стрів – о́строву, рів – ро́ву, Ха́рків – Ха́ркову.

    Примітка. У прізвищах на зразок Васили́шин, Воло́шин, Семени́шин, Якови́шин, Ільїн можливі варіантні закінчення та -ові: Васили́шину – Васили́шинові, Воло́шину – Воло́шинові, Михайли́шину – Михайли́шинові, Семени́шину – Семени́шинові, Степани́шину – Степани́шинові, Якови́шину – Якови́шинові, Ільїну́ – Ільїно́ві та ін.

  4. Проект правопису наводить уточнення щодо орудного відмінка прізвищ на -ин (-анин, -янин).

    Чинний правопис Проект-2018

    ...

    Примітка. Прізвища на -ин (-анин, -янин), які походять від назв осіб за етнічною належністю або місцем проживання, в орудному відмінку однини набувають закінчення -ом: Воло́шином, Лучка́нином, Ру́сином, Ту́рчином, Туря́нином і т. ін.;

  5. Проект правопису уточнює та деталізує передумови наявності варіантних форм місцевого відмінка.

    Чинний правопис Проект-2018

    ...

    Примітка. Іменники чол. роду, що означають осіб, а також зазначені іменники середн. роду мають у місцевому відмінку однини поряд із закінченнями -ові, -еві (-єві) й закінчення -у (-ю): при ба́тьку, на робітнику́, на дитя́тку, на теля́тку. Іменники чол. роду, що означають істот (не осіб), мають у місцевому відмінку однини поряд із закінченнями -ові, -еві (-єві) й закінчення -і (-ї): на коні́, на ослі́, на ти́грі.

    ...

    Примітка 1. Іменники чол. роду твердої групи з основою на -г, -к, -х, безсуфіксні та із закінченням – назви осіб, а також іменники середн. роду із суфіксом -к- − назви істот, ужиті з прийменниками на, у (в), по, при, поряд із закінченнями -ові, -еві (-єві) мають і варіантні закінчення -у (-ю): на ба́тькові – на ба́тьку, при співробі́́тникові – при співробі́тнику, на чумако́ві – на чумаку́, на дитя́ткові – на дитя́тку, на теля́ткові – по теля́тку. Іменники чол. роду – назви істот (не осіб) мають поряд із закінченнями -ові, -еві (-єві) й закінчення -і (-ї): на зві́рові – на зві́рі; на кито́ві – на киті́, на осло́ві – на ослі́, на ти́грові – на ти́грі; на бугає́ві – на бугаї́, на коне́ві – на коні́, на ло́севі – на ло́сі; на вуже́ві – на вужі́; -ові та − переважно в іменників з основою на : на борсуко́ві і на борсуку́; на віслюко́ві і на віслюку́; на во́вкові і на во́вку; на вояко́ві і на вояку́.

    Примітка 2. Із прийменником по іменники набувають варіантних закінчень -ові, -еві (-єві) та -у (-ю): по ле́вові і по ле́ву, по во́вкові і по во́вку; по бугає́ві і по бугаю́, по за́йцеві і по за́йцю; по вуже́ві і по вужу́.

    Примітка 3. Окремі іменники – назви осіб чол. роду, вжиті з прийменниками на, у (в), по, при, мають три варіанти закінчень: -ові / -у (-ю) / -і (-ї) – у твердій групі, а в м’якій і мішаній групах − -еві (-єві), -ю, -і (-ї): на, у (в), по, при капіта́нові, капіта́ну, капіта́ні; на, у (в), по, при прем’є́р-міні́строві, прем’є́р-міні́стру, прем’є́р-міні́стрі; на, у (в), по, при профе́сорові, профе́сору, профе́сорі; на, у (в), по, при студе́нтові, студе́нту, студе́нті; на, у (в), по, при учи́телеві, учи́телю, учи́телі; на, у (в), по, при носіє́ві, носію́, носії́; на, у (в), по, при не́божеві, не́божу, не́божі; на, у (в), по, при това́ришеві, това́ришу, това́риші; на, у (в), по, при чита́чеві, читачу́, читачі́.

  6. У місцевому відмінку для позначення часу проект правопису, на відміну від правопису чинного, визнає як закінчення , так і, зрідка, .

    Чинний правопис Проект-2018
    ...для позначення часу вживається тільки закінчення : по обі́ді, по закі́нченні. ...на позначення часу вживається переважно закінчення -і(-ї): по закі́нченні, по обі́ді; зрідка-у(-ю): по ве́чорі і по ве́чору, по дося́гненні і по дося́гненню, по заве́ршенні і по заве́ршенню, по закі́нченні і по закі́нченню, по зді́йсненні і по зді́йсненню.
  7. Проект правопису наводить низку змін та уточнень щодо кличного відмінка.

    Чинний правопис Проект-2018
    3. Закінчення мають безсуфіксні іменники твердої групи, іменники м’якої групи із суфіксом -ець та деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні назви з основою на р, ж: Богда́не, го́лубе, дру́же, коза́че, мо́сте, о́рле, Пе́тре, со́коле, Степа́не, чума́че; же́нче (від жнець), кра́вче, моло́дче, хло́пче, ше́вче (але: бійцю́, знавцю́); гусля́ре, До́вбуше, ма́ля́ре, сто́роже, тесля́ре, школя́ре.

    3. Закінчення мають безсуфіксні іменники твердої групи, іменники м’якої групи із суфіксом -ець і деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні назви з основою на р, ж: Богда́не, Бо́же, го́лубе, дру́же, коза́че, мо́сте, о́рле, па́не, Пе́тре, по́сле, со́коле, Степа́не, чума́че; же́нче (від жнець), кра́вче, моло́дче, хло́пче, ше́вче (переважно: бійцю́, украї́нцю, умільцю́ та ін.); гусля́ре, До́вбуше, ма́ля́ре, сто́роже, тесля́ре, школя́ре.

    В окремих випадках можливі варіанти: повста́нц-ю і повста́нч-е, умі́льц-ю і умі́льч-е.

    Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добро́дію бригади́ре (бригади́р), па́не лейтена́нте (лейтена́нт). Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка мають обидва слова: добро́дію бригади́ре, па́не лейтена́нте.
    Примітка 3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: дру́же Макси́менко, коле́го Іваничу́к, добро́дійко Скирда́, това́ришу Гонча́р. Примітка 3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка набувають і загальна назва, і власне ім’я: дру́же Макси́менку, коле́го Євгенищуку́, па́не Кова́лю; можливі також поєднання форми кличного відмінка іменника загальної назви та форми називного відмінка прізвища, що виконує функцію кличного відмінка: дру́же Макси́менко, коле́го Євгенищу́к, па́не Гонча́р.
    Примітка 5. Іменники сер, сір, гер мають форму, омонімічну з називним відмінком: сер, сір, гер.
    Примітка 6. Іменник Госпо́дь у кличному відмінку має форму Го́споди; іменник Христо́с може мати варіантні форми кличного відмінка: Христо́се, рідко Хри́сте, Христе́.
  8. Щодо називного відмінка множини проект правопису наводить низку уточнень та змін.

    Чинний правопис Проект-2018

    Примітка 1. Іменники чол. роду з числівниками два, три, чотири мають закінчення –и, -і (-ї): два хло́пці, три робітники́, чотири слухачі́.

    Примітка 2. В урочистому мовленні замість форми множини слова брат – брати́ вживають форму збірності бра́ття (рідше – брато́ве).

    Кілька іменників чол. роду другої відміни мають у називному відмінку множини паралельні закінчення та : ву́си — ву́са, ґрунти́ — ґрунта́ (збірне), рукави́ — рука́ва, хліби́ — хліба́ (збірне), але тільки ві́вса й тільки та́ти (від та́то).
    Декілька іменників чол. роду другої відміни мають у називному відмінку множини варіантні закінчення та : ву́си – ву́са, ґрунти́ – заст. ґрунта́ (збірне), рукави́ – рука́ва, хліби́ – хліба́ (збірне), але тільки ві́вса, та́та.
    Примітка. Іменник Госпо́дь форм множини немає.
  9. Щодо родового відмінка множини проект правопису надає інше відмінювання для множини від слова та́то.

    Чинний правопис Проект-2018
    та́тів (тат) тат
III відміна

Щодо родового відмінка однини іменників на -ть та низки інших слів проект правопису визнає варіант закінчення в художніх текстах.

Чинний правопис Проект-2018
1. У родовому та давальному відмінках однини іменники третьої відміни мають закінчення: ві́сті, га́лузі, любо́ві, мо́ці, о́сі, по́дорожі, ста́лі, ті́ні, фа́льші.

1. У родовому та давальному відмінках однини іменники третьої відміни мають закінчення : Бе́ршаді, вані́лі, га́лузі, гера́ні, гі́дності, кро́ві, любо́ві, мо́ці, незале́жності, не́хворощі, но́чі, Оболо́ні, о́сені, о́сі, по́дорожі, при́язні, ре́чі, Ру́сі́, со́лі, ста́лі, су́міші, ті́ні, У́мані, фа́льші, флане́лі, хоро́брості.

У художніх текстах іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь можуть набувати як варіант закінчення : гі́дности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́си́, Білору́си.

IV відміна
  1. Щодо родового відмінка однини іменників, у яких може з’являтися суфікс -ен-, проект правопису визнає варіант закінчення .

    Чинний правопис Проект-2018
    2. У родовому відмінку множини виступає нульове закінчення на -ят (після шиплячого -ат) і -ен: гуся́т, теля́т; курча́т, лоша́т; іме́н, племе́н.

    2. У родовому відмінку однини вживаються форми на -ят-и (після шиплячого – -ат-и) та -ен-і: галченя́ти, голуб’я́ти, гуся́ти, дитя́ти, козеня́ти; курча́ти, лоша́ти, коліща́ти; і́мені (та ім’я́), пле́мені (та пле́м’я); ви́мені (та ви́м’я), сі́мені (та сі́м’я), ті́мені (та ті́м’я).

    У художніх текстах іменники, у яких при відмінюванні з’являється суфікс -ен-, можуть набувати як варіант закінчення : і́мени, пле́мени тощо.

  2. Щодо місцевого відмінка однини проект правопису наводить наявність варіантів форм для кількох іменників.

    Чинний правопис Проект-2018
    5. У місцевому відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого -ат-і) та -ен-і: на галченя́ті; на курча́ті; в і́мені, у пле́мені. 5. У місцевому відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого – -ат-і) та -ен-і: на галченя́ті; на курча́ті; в і́мені, у пле́мені; іменники ви́м’я сі́м’я, ті́м’я мають варіантні форми: на ви́мені (ви́м’ї), на ті́мені (ті́м’ї), на сі́мені (сі́м’ї); по ви́мені (ви́м’ю), по сі́мені (сі́м’ю), ті́мені (ті́м’ю).
  3. Щодо кличного відмінка однини проект правопису встановлює закінчення для кількох іменників середнього роду.

    Чинний правопис Проект-2018
    - У кличному відмінку деякі іменники мають закінчення: і́мене, пле́мене.
  4. Щодо множини проект правопису уточнює особливе відмінювання іменників ви́м’я, сі́м’я, ті́м’я.

    Чинний правопис Проект-2018

    Н.: ви́м’я, сі́м’я, ті́м’я

    Р.: ви́м’їв, сі́м’їв, ті́м’їв

    Д.: ви́м’ям, сі́м’ям, ті́м’ям

    З.: ви́м’я, ті́м’я, сі́м’я

    О.: ви́м’ями, ті́м’ями, сі́м’ями

    М.: у ви́м’ях, у сі́м’ях, на ті́м’ях

    Кл.: ви́м’я, сі́м’я, ті́м’я

Прикметник
  1. Проект правопису уточнює сферу вживання короткої форми прикметників.

    Чинний правопис Проект-2018
    в) усі короткі форми прикметників: варт, ви́нен, го́ден (зго́ден), гото́в, жив, здоро́в, зе́лен, ла́ден, пе́вен, по́вен, пови́нен, прав, рад, я́сен.

    в) Усі короткі форми прикметників: варт, ви́нен, го́ден, зго́ден, гото́в, жив, здоро́в, зе́лен, ла́ден, пе́вен, по́вен, пови́нен, прав, рад, я́сен.

    Примітка. Короткі форми прикметників поза фольклорними, художніми та публіцистичними текстами не вживаються.

  2. Проект правопису зазначає, що аналітична форма вищого та найвищого ступенів прикметників уживаються рідше.

    Чинний правопис Проект-2018

    1. Вищий ступінь прикметників утворюється додаванням:

    а) суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника: нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, деше́в-ш-ий, соло́д-ш-ий.

    б) слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш вда́лий, більш глибо́кий, менш вередли́вий.

    2. Найвищий ступінь прикметників утворюємо додаванням:

    а) префікса най- до форми вищого ступеня: найбі́льший, найкра́ща, найме́нше.

    б) слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбі́льш зручни́й, найбі́льш стійка́, найме́нш приє́мне.

    ...

    1. Вищий ступінь порівняння прикметників утворюється додаванням:

    а) Суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника: нов-і́ш-ий, повн-і́ш-ий, син-і́ш-ий, деше́в-ш-ий, соло́д-ш-ий.

    б) Слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника (рідше): більш вда́лий, більш глибо́кий, менш вередли́вий.

    2. Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо додаванням:

    а) Префікса най- до форми вищого ступеня: найбі́льший, найкра́ща, найме́нше.

    б) Слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника (рідше): найбі́льш зручни́й, найбі́льш стійка́, найме́нш приє́мне.

Числівник

Проектом правопису уточнюється специфіка вживання порядкових числівників на письмі словами та цифрами.

Чинний правопис Проект-2018
Порядкові числівники на письмі передаємо переважно словами: шо́стий по́верх, пе́рше бе́резня. Якщо порядковий числівник передано цифрою, то після неї кінцева частина порядкового слова пишеться з дефісом, напр.: 5-й по́верх, на 36-му кіломе́трі, після 7-ї годи́ни (але при позначенні дат, сторінок видання, а також після римських цифр закінчення не пишеться: 1 січня 2000 року, 120 сторінка, I тисячоліття, XXI століття).
Займенник

Проект правопису доповнює та уточнює особливості відмінювання складних займенників (див. "Складні займенники" вище).

Дієприслівник

Проект правопису наводить уточнення щодо дієприслівників, утворених від зворотних дієслів.

Чинний правопис Проект-2018

...

Примітка. Дієприслівники, утворені від зворотних дієслів, мають постфікс -сь: сміючи́сь, узя́вшись; рідше – ся: сміючи́ся, узя́вшися.

Правопис слів іншомовного походження
Приголосні букви і звуки на їх позначення
  1. Проектом правопису виокремлено правило щодо твердої л у новітніх запозиченнях з англійської мови.

    Чинний правопис Проект-2018
    У новітніх запозиченнях з англійської мови звук [l] передається твердим л (ланч, сейл, табло́їд, файл, Майкл)...
  2. У передачі звука [g] у прізвищах та іменах людей проект правопису визнає правомірність використання як букви г, так і букви ґ. Уточнено принципи передачі звука [h].

    Чинний правопис Проект-2018

    § 15. Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: а́ґрус, ґа́ва, ґа́зда, ґандж, ґа́нок, ґату́нок, ґвалт, ґвалтува́ти, ґе́ґати, ґедзь, ґелґота́ти, ґерґота́ти, ґерґоті́ти, ґи́ґнути, ґирли́ґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґо́ґель-мо́ґель, ґрасува́ти, ґра́ти (іменник), ґратча́стий, ґре́чний, ґринджо́ли, ґрунт, ґу́дзик, ґу́ля, джиґу́н, дзи́ґа, дзи́ґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґа́н, Ґудзь і под.

    Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренла́ндія й Ґренла́ндія, Гібралта́р і Ґібралта́р; Гаріба́льді й Ґаріба́льді, Ге́те й Ґе́те.

    § 87. G і h звичайно передаються літерою г: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, гва́рдія, гене́тика, гімна́стика, гоніо́метр, грандіо́зний, гра́фік, грог, емба́рго, лінгві́стика, мігра́ція; гандбо́л, гегемо́нія, гекта́р, греба́рій, ге́рцог, гі́нді (мова), гіпо́теза, горизо́нт, го́спіталь, гугено́т, гу́мус; Гаа́га, Гава́на, Гавр, Га́рвард, Гаро́нна, Гвіне́я, Гельсінгфо́рс, Ге́льсінкі, Гіндуста́н, Гренла́ндія, Гре́ція, Йога́ннесбург, Люксембу́рг; Ганніба́л, Ге́йне, Ге́те, Гізо́, Гоме́р, Гора́цій, Горн, Гюго́, Магоме́т.

    В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хо́бі, хоке́й, хол, Хемінгуе́й та ін.

    1. Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, бло́гер, гва́рдія, генера́л, гламу́р, гра́фік, грог, емба́рго, марке́тинг, мігра́ція; лінгві́стика, негативний, се́рфінг, синаго́га, Вахта́нг, Гарсі́я, Гайнетді́н, Ердога́н, Гвіне́я, Гольфстри́м, Гренла́ндія, Гру́зія, Ге́те, Ва́ско да Га́ма, Гео́рг, Гурамішві́лі, Гонга́дзе, Люксембу́рг, Магоме́т, Фольксва́ген, Чика́го.

    2. Буквою ґ передаємо звук [g] у давнозапозичених загальних назвах, таких як ґа́нок, ґатунок, ґвалт, ґра́ти, ґрунт і под. (див. Буквені позначення деяких приголосних звуків) та в похідних від них: ґа́нковий, ґратча́стий, ґрунто́вний і т. ін.

    3. У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови – буквою г (Ва́ско да Га́ма, Вергі́лій, Га́бсбург, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гонга́дзе, Гулліве́р) і шляхом імітації іншомовного [g] – буквою ґ (Ва́ско да Ґа́ма, Верґі́лій, Га́бсбурґ, Ґарсі́я, Ге́ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґонґа́дзе, Ґулліве́р і т. ін.).

    4. Звук [h] переважно передаємо буквою г: гандбо́л, герба́рій, гі́нді, гіпо́теза, горизо́нт, го́спіс, го́спіталь, гу́мус; Га́рвард, Ге́льсінкі, Гіндуста́н, Ганніба́л, Ге́йне, Гора́цій, Люфга́нза. За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: хо́бі, хоке́й, хол, хо́лдинг, брахма́н, джиха́д, моджахе́д, хану́м, харакі́рі, хіджа́б, шахі́д, Алла́х, Ахме́д, Муха́ммед, Сухро́б, Хакі́м, Хаммура́пі і т. ін.

  3. В узвичаєних в українській мові запозиченнях із грецької мови з th проект правопису допускає орфографічну варіантність із літерами ф і т.

    Чинний правопис Проект-2018
    Th залежно від того, як слово узвичаєне в українській мові, передається то літерою ф: арифме́тика, ефі́р, ка́федра, логарифм, міф, орфогра́фія, па́фос, Фе́дір, — то літерою т: бібліоте́ка, ортодо́кс, ортопе́дія, теа́тр, тео́рія; Таде́й, Теодо́р. Буквосполучення th у словах грецького походження передається звичайно буквою т: антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таї́сія, Теодо́р. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Федо́сь і Тодо́сь, Феса́лія і Теса́лія та ін.
  4. Проектом правопису змінено та доповнено правила передачі французьких буквосполучень ll та ill.

    Чинний правопис Проект-2018
    § 98. Французькі ll та ill після голосних у кінці слів та перед голосними передаються через й: Ану́й, Війо́н; Вайя́н, Вайє́ль, Шантійї́. Французькі буквосполучення ll та ill після голосних, у кінці слів та перед голосними відповідно до французької вимови передаємо через й: макія́ж, Війо́н, Шантії́. У деяких загальних і власних назвах буквосполучення -aille, -ille, -eille за традицією передаємо як -аль, -іль: вані́ль, Верса́ль, Бурві́ль, Марсе́ль, Мельві́ль.
  5. Проектом правопису змінено правила передачі звука [j] у складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja].

    Чинний правопис Проект-2018
    4. I, y (а також u німецького дифтонга eu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно не передаються окремим знаком: бу́єр, конве́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, саквоя́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк, але: Го́йя, Саво́йя, Фейєрба́х; також ма́йя (народність), фойє́. Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: бу́єр, конве́єр, пле́єр, фла́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, саквоя́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк, ін’є́кція, проє́кт, проє́кція, суб’є́кт, траєкторія, фоє́, є́ті, Го́я, Саво́я, Феєрба́х, Ма́єр, Кає́нна, Іса́я, Йога́нн, Рамбує́, Со́єр, Хая́м, Хеєрда́л, Юно́на, Їтс.
  6. Проект правопису наводить нове правило щодо передачі буквосполучення ck, яке передає звук [k].

    Чинний правопис Проект-2018

    Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́кінгем, Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́дбек, Ше́рлок.

    Примітка. Подвоєння кк зберігається у власних назвах кельтського походження, де формант Mac, Mc поєднується з основою, що починається на [k], в тих випадках, коли за традицією вони пишуться як одне слово: Макка́ртні, Макке́нзі, Макке́нна, Маккінлі, а також у загальних назвах, що утворені від власних назв такого типу: маккартизм і т. ін.

Голосні букви і звуки на їх позначення
  1. Проект правопису уточнює вживанні літери і у географічних назвах після д, т.

    Чинний правопис Проект-2018

    И пишеться:

    ...

    5) у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргенти́на, Братисла́ва, Брази́лія, Ватика́н, Единбу́рг, Єги́пет, Єрусали́м, Кита́й, Кордильє́ри, Пакиста́н, Палести́на, Сарди́нія, Сираку́зи, Си́рія, Сици́лія, Скандинавія, Тибе́т та в похідних від них: аргенти́нець, аргенти́нський та ін.

    И пишемо:

    ...

    5. У географічних назвах після приголосних д, т перед наступним приголосним крім [j]: Ватика́н, Единбу́рг, Кордильє́ри, Меди́на, Палести́на, Сарди́нія, Скандина́вія, Тибе́т, Тибр та в похідних від них: ватиканський, единбу́рзький, скандина́вський та ін.

    Примітка. Після приголосних д, т перед голосним пишемо і: Галатіа́н, Обсидіа́н, Лундіа́но.

    6. У ряді інших географічних назв за традицією: Брази́лія, Вифлеє́м, Єрусали́м, Кита́й, Пакиста́н, Сираку́зи, Си́рія, Сици́лія, та в похідних від них: єги́петський, сирі́єць та ін.

  2. Проект правопису уточнює передачу звука [е] через літеру є в низці слів релігійної тематики грецького походження.

    Чинний правопис Проект-2018
    § 91. 1. Е передається літерою е: еква́тор, екзамена́тор, еле́ктрика, ене́ргія, ентузіа́зм, ета́п, ідеа́л, каре́, силуе́т, теа́тр, фаето́н, філе́; Еквадо́р, Па-де-Кале́, Теруе́ль; Есхі́л. Голосний [e] звичайно передаємо буквою е: ене́ргія, е́ра, Есхі́л, Етна, філе́, шардоне́, шевроле́... За традицією є пишемо в низці слів релігійної тематики (грецького походження): єпи́скоп, єпи́тимія, єпитрахи́ль, Єва́нгеліє, євхари́стія, є́ресь та ін.
  3. У запозиченнях із давньогрецької мови, яеі  проект правопису допускає варіантність ау/ав (для запозичень, які нині стійко транслітеруються через ау).

    Чинний правопис Проект-2018
    § 94. Дифтонги au, ou передаються переважно через ау, оу:аудито́рія, аудіє́нція,гауптва́хта, лауреа́т, лока́ут, па́уза, фа́уна (але: мавзоле́й); джо́уль, кло́ун; Джорджта́ун, Ка́унас; Кра́узе, Па́ульсен, Фа́уст, Штра́ус, Во́уверман, Шо́у. Разом із тим у цілому ряді слів au передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н; Австра́лія, А́встрія; А́вгуст, А́врора.

    Буквосполучення au, ou на позначення звукосполучень [au] [ou] передаємо через ау, оу: аутса́йдер, бра́унінг, гауптва́хта, ма́узер; Ка́унас; Кла́ус, Кра́узе, Па́уль, Фа́уст, бо́улінг, джо́уль.

    У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, мавр, Авро́ра, Лавро́, Павло́. У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна.

  4. Проект правопису уточнює та доповнює правила передачі букв та буквосполучень ö, ø, eu, ое.

    Чинний правопис Проект-2018
    Oe, ö, eu передаються літерою е: Ге́те, Кельн, Вільне́в. Голосні, яким на письмі відповідають букви й буквосполучення ö, ø, ое, eu, у німецькій, данській, іспанській, норвезькій, турецькій, французькій, шведській та деяких інших мовах, і фонетично подібні до них голосні передаємо українською буквою е: Ге́те, Ке́льн, Пасте́р, Ма́льме, Вільне́в, а після звука [j] буквою є: сомельє́, кабальє́ро, жульє́н, Пуатьє́, Рішельє́, Б’є́рнсон, Є́нчепінг.
  5. Проект правопису наводить низку правил щодо передачі дифтонгів та звуків у словах англійського походження.

    Чинний правопис Проект-2018

    Дифтонги [au], [ei], [ou] у словах англійського походження

    Англійські дифтонги [au], [ei], [ou] звичайно передаємо, імітуючи їхнє звучання в мові оригіналу, через ау, ей, оу: бра́унінг, бра́узер, Джорджта́ун, гейм, диспле́й, Дже́ймс, джо́уль, сно́уборд, токшо́у, Сно́у, Бе́ллоу, Сі́ллітоу, Па́уелл. В окремих словах дифтонги [ei] і [ou] передаємо українськими е, о: бебібум, брек, ле́ді, гол, готе́ль, до́пінг, смо́кінг, Бе́кон, Че́мберлен, Шекспі́р, Айве́нго, Гладсто́н, Дефо́, Джеро́м, Марло́, О́лдос, По, Лонгфе́лло.

    Звук [æ] у словах англійського походження

    Англійський звук [æ], якому на письмі відповідає англійська буква а, звичайно передаємо українською буквою а: макінто́ш, спа́м, ча́т, ха́кер, А́лекс, А́дамс, А́длер, Га́ррісон, Ланка́стер, Манче́стер, Кана́верал, Ча́плін; у багатьох словах за усталеною традицією цей звук передаємо через е: бізнесме́н, ме́неджер, ле́п-то́п, Бле́квуд, Еппл, Ке́мерон, Ле́мберт, Пе́лл-Ме́лл, Се́лінджер, Сем, Те́тчер і т. ін.

    Звук [ə:] у словах англійського походження

    Англійський звук [ə:], якому найчастіше відповідають англійські буквосполучення er, ir, or, ur, yr, ear, не має в українській мові фонетичного аналога і відтворюється здебільшого українським буквосполученням ер: се́рфінг, Бе́рд, Бе́ртон, Бе́ркшир, Ве́ртінг, Ерне́ст, Ерл, Ме́рфі, Че́рчилль, Ше́рлі тощо. Деякі слова, засвоєні українською мовою в транслітерованому вигляді, передають графічну форму відповідних англійських буквосполучень: га́мбургер, курсо́р, Во́рдсворт, І́рвінг, Урба́на та ін.

Відмінювання слів іншомовного походження

Проект правопису доповнює перелік невідмінюваних іменників іншомовного походження, зокрема односкладовими словами на -а, -я, іменниками на , етикетними означеннями жінки на приголосний.

Чинний правопис Проект-2018

Деякі іменники іншомовного походження не відмінюються, а саме: іменники з попереднім голосним: амплуа́, боа́, Жоффруа́; на : кафе́, кашне́, турне́; Беранже́, Ге́йне, Ге́те, Да́нте; на : ательє́, Барб’є́, Готьє́, Лавуазьє́; на : колі́брі, по́ні, таксі́; Гальва́ні, Голсуо́рсі, Россі́ні, Фірдоусі́, Ше́ллі; на : Віньї́, Шантійї́; на : бюро́, депо́, кіно́, манто́, метро́, ра́діо; А́рно, Буало́, Віардо́, Гюго́, Дідро́, Лонгфе́лло, Та́ссо (але пальто́ відмінюється); на -йо: імбро́льйо, Пількома́йо; на : какаду́, рагу́, Шо́у; на : інтерв’ю́, меню́, Сю; жіночі імена на приголосний, а також жіночі прізвища на -ін, -ов: А́ліс, Доло́рес, Зейна́б; (Е́льза) Ві́рхов, (Джеральді́на) Ча́плін.

Примітка. Слов’янські чоловічі імена та прізвища на відмінюються: Бра́нко — Бра́нка, Дави́чо — Дави́ча, Костю́шко — Костю́шка, Ті́то — Ті́та, Цве́тко — Цве́тка.

Деякі іменники іншомовного походження не відмінюємо, а саме:

– іменники на з попереднім голосним: амплуа́, боа́, буржуа́; Бенуа́, Валуа́, Джо́шуа, Жоффруа́, Ніка́рагуа, Па́пуа;

– односкладові слова на -а, -я: бра, па, спа, фа, ля;

– іменники на -е, -є: ательє́, валіде́, ду́че, желе́, кабаре́, каберне́, кафе́, кашне́, негліже́, пенсне́, піке́, суфле́, турне́, шале́, шосе́, сомельє́; Беранже́, Ге́йне, Ге́те, Да́нте, Туапсе́; Барб’є́, Готьє́, Ле Корбюзьє́, Лавуазьє́, Рамбує́;

– іменники на -і, -и, -ї: ві́скі, ефенді, кизи́, колі́брі, мерсі́, огли́, парі́, по́ні, таксі́; Анрі́, Гальва́ні, Голсуо́рсі, Россі́ні, Тбілі́сі, Фірдоусі́, Ше́ллі; Алмати́, Амангельди́; Віньї́, Шантії́;

– іменники на : бюро́, депо́, жабо́, є́вро, казино́, кака́о, кре́до, кіно́, лото́, мае́стро, метро́, ра́діо, ре́тро, кімоно́, кауди́льйо, Анто́ніо, Базіліо, Во́льво, Вудро, Пежо́, Рено́, Арно́, Буало́, Вано́, Віардо́, Гюго́, Дідро́, Джо, Мака́о, Ма́ріо, Ла́о, Лонгфе́лло, Пікассо́, По, Торква́то Та́ссо; за традицією відмінюємо вино́, пальто́, ситро́;

– іменники на -у, -ю: какаду́, рагу́, рандеву́, фра́у, шо́у, Баку́, Сно́у, Катманду́, Пала́у; інтерв’ю́, інженю́, меню́, парвеню́, Кюсю́, Сю;

– етикетні означення жінки, що закінчуються на приголосний: міс, місіс, мада́м, мадемуазе́ль, фре́кен, фро́йляйн, хану́м.

Проект правопису внормовує низку правил щодо відмінювання власних назв іншомовного походження.

Чинний правопис Проект-2018

...У дво- і полікомпонентних іменах і прізвищах, що походять з європейських мов, відмінюємо всі складники, за винятком тих, які є невідмінюваними: Жа́на-Жа́ка, Марі́ї-Антуане́тти, Марі́-Сесілі́, Арту́ра Ко́нана До́йла, Ка́рла Гу́става Емі́ля Маннерге́йма; Хуа́на Ка́рлоса Альфо́нсо Вікто́ра Марі́ї де Бурбона; Кло́да Жозе́фа Руже́ де Лі́ля.

2. Крім власних назв не відмінюємо також:

– жіночі особові імена, що закінчуються на і на твердий приголосний (крім губних): Беатрі́с, Доло́рес, Гюльчата́й, Елма́с, Енн, Жанне́т, Іре́н, Карме́н, Кім, Клоді́н, Лено́р, Ма́ргарет, Мерсе́дес, Моні́к, Тріш, Фара́х і т. ін.;*

– особові імена в складі жіночої форми азербайджанських імен по батькові з компонентом кизи́ (ґизи́): до Кама́ли Мура́д кизи́, з Фатімо́ю Гаса́н кизи́**;

– прізвища й чоловічі особові імена на -а (-я) в наголошеній позиції: Дюма́, Дерріда́, Золя́, Зія́, Ніколя́, Шота́;

– топоніми з компонентами -лейн, ривер, роуд, -сквер, -стріт: на Дру́рі-лейн, біля Па́рк-лейн, біля Фолл-ри́вер, на Е́ббі-роуд, на Монтріо́л-ро́уд, на Та́ймс-сквер, на Бе́йкер-стрі́т, біля Ри́джент-стрі́т, на Сент-Дже́ймс-стрі́т.

* Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: Ізабе́ль – Ізабе́лі, Ете́ль – Ете́лі, Жізе́ль – Жізе́лі, Міше́ль – Міше́лі, Ніко́ль – Ніко́лі, Сесі́ль – Сесі́лі, Зейна́б – Зейна́бі, Руф – Ру́фі.

** Особові імена в складі чоловічої форми азербайджанських імен по батькові з компонентом огли́ (оглу́) відмінюємо: до Маме́да Мура́да огли́, з Фікре́том Гаса́ном огли́.

Правопис власних назв
Відмінювання прізвищ та імен
  1. Проект правопису наводить низку доповнень щодо відмінювання українських прізвищ.

    Чинний правопис Проект-2018

    § 102. 1. Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюються як відповідні іменники І відміни, а прізвища з закінченнями іменників II відміни відмінюються за зразками відмінювання відповідних іменників ІІ відміни:

    Ма́йборода — Ма́йбороди, Ма́йбороді, Ма́йбороду й т. д.;

    Гми́ря — Гми́рі, Гми́рі, Гми́рю, Гми́рею й т. д.;

    Гнатю́к — Гнатюка́, Гнатюко́ві (Гнатюку́) й т. д.;

    За́єць — За́йця, За́йцеві (За́йцю) й т. д.;

    Іваньо́ — Іваня́, Іваньо́ві (Іваню́) й т. д.;

    Кривоні́с — Кривоно́са, Кривоно́сові (Кривоно́су) й т. д.;

    Ле́бідь — Ле́бедя, Ле́бедеві (Ле́бедю) й т. д.;

    Панібудьла́ска — Панібудьла́ски, Панібудьла́сці й т. д.;

    Симоне́нко — Симоне́нка, Симоне́нкові (Симоне́нку) й т. д.;

    Але: Швець — Швеця́, Швеце́ві (Швецю́) й т. д.;

    1. Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників I відміни, відмінюються як відповідні загальні назви I відміни, а прізвища із закінченнями іменників II відміни відмінюються за зразками відмінювання відповідних загальних назв II відміни:

    Мáйборода — Мáйбороди, Мáйбороді, Мáйбороду й т. д.;

    Гмúря — Гмúрі, Гмúрі, Гмúрю, Гмúрею й т. д.;

    Гнатюˊк — Гнатюкá, Гнатюкóві (Гнатюкý) й т. д.;

    Зáєць — Зáйця, Зáйцеві (Зáйцю) й т. д.;

    Іваньó — Іваняˊ, Іванéві (Іваньóві, Іванюˊ) й т. д.;

    Кривонíс — Кривонóса, Кривонóсові (Кривонóсу) й т. д.;

    Лéбідь — Лéбедя, Лéбедеві (Лéбедю) й т. д.;

    Мамалúга (Мамалúґа) — Мамалúги, Мамалúзі (Мамалúдзі) й т. д.;

    Журавéль — Журавля́, Журавлéві (Журавлюˊ) й т. д.;

    Соловéй — Солов’яˊ, Солов’єˊві (Солов’юˊ) й т. д.;

    Бýсел — Бýсла, Бýслові (Бýслу) й т. д.;

    Свéкор — Свéкра, Свéкрові (Свéкру) й т. д.;

    Мотóк — Моткá, Моткóві (Моткý) й т. д.

    Панібудьлáска — Панібудьлáски, Панібудьлáсці й т. д.;

    Снігúр — Снігиряˊ, Снігирéві (Снігирюˊ) й т. д.;

    Снігýр — Снігурá, Снігурóві (Снігурý) й т. д.;

    Симонéнко — Симонéнка, Симонéнкові (Симонéнку) й т. д.

    Але без чергування нуля звука з голосним і навпаки: Швець — Швецяˊ, Швецéві (Швецюˊ) й т. д.; Жнець — Жнецяˊ, Жнецéві (Жнецюˊ) й т. д.; Врýбель — Врýбеля, Врýбелеві (Врýбелю) й т. д.; Чернéць — Чернецяˊ (не Ченцяˊ) й т. д.

    Примітка 1. Прізвища типу Дідуньó, Іваньó в давальному й місцевому відмінках мають варіанти закінчень -ев-і (-ьов-і, -ю): Дідунéві (-ьóв-і, -юˊ), Іванéві (-ьóв-і, -юˊ).

    Примітка 2. Усі чоловічі прізвища ІІ відміни в родовому відмінку мають закінчення -а (-я) на відміну від деяких співвідносних загальних назв із закінченням -у (-ю): пор. прізвища Морóз — Морóз-а, Кулíш — Куліш-á, Коровáй — Коровá-я, Чорнотíнь — Чорнотíн-я, Рись — Рúс-я і загальні назви морóз — морóз-у, кулíш — куліш-ý, коровáй — коровá-ю, тінь — тíн-і, рись — рúс-і.

  2. Проект правопису уточнює відмінювання прізвищ на -ин.

    Чинний правопис Проект-2018

    ...

    Примітка 4. Від прізвищ прикметникового типу на зразок Романѝшин формою орудного відмінка відрізняється відмінювання прізвищ іменникового типу на зразок Русѝн: пор. Романѝшиним але Русѝном.

  3. Проект правопису визнає дві форми кличного відмінка імені Олéг.

    Чинний правопис Проект-2018
    Кл.: Олéг-у Кл.: Олéж-е (-у)
  4. Проект правопису внормовує транслітерування білоруських та російських імен.

    Чинний правопис Проект-2018

    Білоруські та російські імена за традицією не транслітеруються, а передаються українськими відповідниками: Артéм, Микóла, Олексáндр, Семéн, Вíра, Катерúна, Світлáна; винятки тут становлять тільки узвичаєні імена деяких білоруських письменників та діячів культури — такі, як Алéсь Адамóвич, Пятрýсь Брóвка, Рúгор Бородýлі і под.

    ...

    Примітка. За усталеною традицією імена та імена по батькові росіян і білорусів передаються їхніми українськими відповідниками: Алексáндр Сергéевич Пýшкин — Олексáндр Сергíйович Пýшкін, Васúлий Шукшúн — Васúль Шукшúн, Васíль Быˊкаў — Васúль Бúков, Аркáдзь Журáўскі — Аркáдій Журáвський.

  5. Проект правопису уточнює передачу в прізвищах словацької літери á.

    Чинний правопис Проект-2018

    ...

    Примітка. Словацька літера á на місці колишнього носового ę передається через я: Святоплýк.

  6. Проект правопису розширює перелік народів, чиї прикметникові прізвища передаються українською через -ий, а також уточнює випадки передачі через -ій.

    Чинний правопис Проект-2018
    Прикметникові закінчення білоруських прізвищ , чеських , польських , болгарських передаються через -ий: Бя́лий, Га́ртний, Гуля́шкий, Не́врлий, Не́єдлий, Но́вотний, Па́лацький. Прикметникові закінчення білоруських прізвищ , чеських та словацьких , польських -y, болгарських, македонських і сербських , хорватських передаються через –ий: Бяˊлий, Гáртний, Нéврлий, Нóвотний, Пáлацький, Смирнéнський, Конéський, Кукýлевич-Сакцúнський, але Гуляˊшки (невідмінюване). В особових іменах на зразок польського Ksawery кінцеве -y передається як -ій.
Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники
  1. До переліку імен, що пишуться через дефіс, проект правопису додає низку східних особових назв, а також змінює деякі правила написання.

    Чинний правопис Проект-2018

    Разом пишуться:

    ...

    е) тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде́, мелі́к, огли́ й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаї́лбей, Турсунзаде́, Керогли́. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Ру́сте, Ібн Сі́на, Ібн Фадла́н, а тюркське паша́ — через дефіс: Гедік-паша́, Осма́н-паша́.

    ...

    Окремо пишуться:

    ...Нур ед Дін...

    З дефісом пишуться:

    ...

    г) східні (арабські, тюркські та ін.) особові назви з початковою або кінцевою складовою частиною, що вказує на соціальний стан, родинні стосунки тощо, а також зі службовими словами: Керим-агá, Ізмаїˊл-бéй, Турсýн-задé, Кер-оглú, Осмáн-пашá, Мірзá-хáн (але Чінгізхáн), Чíо-Чíо-сáн, Нур-ед-Дѝн, Абд-аль-Керѝм.

    Примітка. Деякі з таких складників пишуться окремо або разом: Ібн Фадлáн, Джемальзадé.

  2. Проект правопису уточнює відмінювання деяких складних прізвищ, псевдонімів і прізвиськ.

    Чинний правопис Проект-2018

    ...

    5. Складні прізвища у формі одного слова відмінюються за відповідними типами відмін іменників чи прикметників: Сивокíнь — Сивокóня, Сивокóневі (Сивокóню); Підкуймýха — Підкуймýхи, Підкуймýсі…; Перекотипóле — Перекотипóля, Перекотипóлю…; Білоцеркíвський — Білоцеркíвського, Білоцеркíвському… У складних прізвищах, компоненти яких пишуться з дефісом, відмінюються за відповідними типами відмін іменників чи прикметників обидва змінювані компоненти: Квíтка-Основ’яˊненко — Квíтки-Основ’яˊненка, Квíтці-Основ’яˊненкові (Квíтці-Основ’яˊненку)…; Нечýй-Левúцький — Нечуяˊ-Левúцького, Нечуєˊві-Левúцькому (Нечуюˊ-Левúцькому)…

    6. Складені прізвища, псевдоніми або прізвиська з компонентами в називному відмінку відмінюються в усіх частинах за відповідними типами іменникових або прикметникових відмін: Рíчард Лéвове Сéрце — Рíчарда Лéвового Сéрця, Рíчардові (Рíчарду) Лéвовому Сéрцю…; Степáн Тúгряча Смерть — Степáна Тúгрячої Смéрті, Степáнові (Степáну) Тúгрячій Смéрті... Але Слугá з Добрóмиля — Слугú з Добрóмиля, Слузí з Добрóмиля…

Географічні назви
  1. Проект правопису доповнює правила написання та відмінювання деяких іноземних географічних назв на -e.

    Чинний правопис Проект-2018

    ...

    Примітка. Польське й чеське е, що виступає в географічних назвах із суфіксом -ц- (лат. -с-), зберігається: Бе́льце, Ке́льце; Ко́шице, Лі́дице, Па́рдубице. Ці географічні назви не змінюються за відмінками. Назва Закопа́не має форму прикметника середнього роду (однина) й, отже, відмінюється за його зразком: Закопа́не, Закопа́ного, Закопа́ному й т. д.

    ...

    Примітка. Польське, чеське й словацьке закінчення -e, що виступає в географічних назвах із суфіксами -ц-, -іц-, -иц- (лат. -c-, -ic-) і виражає значення множини, в українській мові передається закінченням -і з відповідним граматичним значенням: Бéльці, Кéльці; Кóшиці, Лíдиці, Пáрдубиці. Ці географічні назви зберігають здатність змінюватися за відмінками: Кóшиці — Кóшиць, Кóшицям… Назви типу Закопáне мають форму прикметника середнього роду (однина) й, отже, відмінюється за цим зразком: Закопáне, Закопáного, Закопáному і т. ін.

  2. Проект правопису деталізує правила передачі літери и (в латиноалфавітних мовах і) через літеру і.

    Чинний правопис Проект-2018

    4. Літера и передається:

    а)Через і або ї:

    1. Через і в основі географічних назв, зокрема на їх початку, а також у кінці: Бату́мі, Бородіно́, Ві́тебськ, Во́ткінськ, Іга́рка, Іже́вськ, Ірку́тськ, Кі́нешма, По́ті, Со́чі, Суху́мі, Челя́бінськ; Двіна́, оз. Ільме́нь, Індигі́рка, Ірти́ш, оз. Селіге́р.

    ...

    4. Літера и (в латиноалфавітних мовах і) передається:

    а) через і:

    1) на початку географічних назв: Ігáрка, Іркýтськ, оз. Ільмéнь, Індигíрка, Іртúш;

    2) в окремих випадках у кінці незмінюваних назв або слів у формі множини: Батýмі, Пóті, Брóнниці, Жигулí, Митúщі;

    3) усередині слова після приголосного — перед голосним, приголосним й або іншими приголосними (крім випадків, передбачених нижче): Челяˊбінськ, Двінá, Кíнешма, оз. Селігéр, Бородінó, Рíєка, Софíя, Люˊблін, Нíтра.

    ...

  3. Проектом правопису змінюється параметр обов’язковості перекладу прикметників на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу у складі географічних назв.

    Чинний правопис Проект-2018

    Географічні назви, не вживані без номенклатурних слів, перекладаються: Араві́йське мо́ре, мис До́брої Надії, Пе́рська зато́ка, Півні́чний Льодови́тий океа́н.

    Завжди перекладаються й прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу, що виступають у складі географічних назв: Вели́кий каньйо́н, Ни́жній Но́вгород, Півде́нна Америка, Півні́чний по́люс.

    Географічні назви, не вживані без номенклатурних слів, перекладаються: Аравíйське мóре, мис Дóброї Надíї, Пéрська затóка, Півнíчний Льодовúтий океáн.

    Звичайно перекладаються й прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу, що виступають у складі географічних назв: Велúкий каньйóн, Нúжній Нóвгород, Півдéнна Амéрика, Півнíчний пóлюс.

  4. Проект правопису доповнює правила відмінювання географічних назв із прикметниковими закінченнями.

    Чинний правопис Проект-2018
    3. Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Борове́ — Борово́го, Борово́му; Жуко́вський — Жуко́вського, Жуко́вському; Лозова́ — Лозово́ї, Лозові́й; Рі́вне — Рі́вного, Рі́вному; Чусова́ — Чусово́ї, Чусові́й.

    3. Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Боровé — Боровóго, Боровóму; Жукóвський — Жукóвського, Жукóвському; Лозовá — Лозовóї, Лозовíй; Рíвне — Рíвного, Рíвному; Чусовá — Чусовóї, Чусовíй.

    Примітка. Від відприкметникових українських назв населених пунктів з кінцевим типу Свáтове, Синéльникове, Гаркýшине, Рíвне, що відмінюються за зразком прикметників у формі середнього роду, слід відрізняти подібні за оформленням назви з кінцевим (нечасті в українській мові, але поширені в інших слов’янських мовах) на зразок Бородінó, Кóсово, Сарáєво, Шеремéтьєво, Гнéзно, Молодéчно, що відмінюються як іменники середнього роду ІІ відміни (див. у п. 1 Дýбно).

  5. Проектом правопису наводиться примітка щодо відмінювання назви Аскáнія-Нóва за схемою, відмінною від загального правила відмінювання географічних назв, складених з іменника та прикметника.

    Чинний правопис Проект-2018
    б) Кам’яне́ць-Поді́льський — Кам’янця́-Поді́льського, Кам’янце́ві-Поді́льському; Но́вгород-Сі́верський — Но́вгорода-Сі́верського, Но́вгороду-Сі́верському; Новогра́д-Воли́нський — Новогра́да-Воли́нського, Новогра́дові-Воли́нському; Ра́ва-Ру́ська — Ра́ви-Ру́ської, Ра́ві-Ру́ській.

    б) Кам’янéць-Подíльський — Кам’янцяˊ-Подíльського, Кам’янцéві-Подíльському…; Нóвгород-Сíверський — Нóвгорода-Сíверського, Нóвгороду-Сíверському…; Новогрáд-Волúнський — Новогрáда-Волúнського, Новогрáдові-Волúнському…; Рáва-Рýська — Рáви-Рýської, Рáві-Рýській…

    Примітка. У назві Аскáнія-Нóва другий компонент відмінюється як іменник: Аскáнія-Нóва — Аскáнії-Нóви, Аскáнії-Нóві…

  6. Проект правопису змінює та доповнює правила творення прикметників на -ський від географічних назв.

    Чинний правопис Проект-2018

    ...

    Примітка. Деякі слова, узвичаєні без зміни приголосних основ, передаються з ними і на письмі: ба́ски — ба́скський, каза́х — каза́хський, Пере́мишль — пере́мишльський та ін.

    ...

    Примітка 1. Для збереження звукового складу твірних основ (переважно іншомовних) у деяких прикметниках (особливо узвичаєних у вживанні без змін на стиці морфем) зазначені приголосні перед суфіксом -ськ- не чергуються і передаються відповідно на письмі: Небíт-Дáг — небíт-дáгський, Клуж — клýжський, Бангкóк — бангкóкський, бáски — бáскський, казáх — казáхський, Печ — Пéчський та ін.

    Примітка 2. Від окремих назв можливі варіанти прикметникових форм: Перéмишль — перéмишльський і перéмиський, Рáдомишль — рáдомишльський і рáдомиський.

  7. Проект правопису встановлює правило щодо написання через дефіс географічних назв з компонентами Півні́чно-, Півде́нно-, Схі́дно-, За́хідно-, Центра́льно-.

    Чинний правопис Проект-2018

    2. Разом пишуться:

    а) географічні назви-іменники, що складаються з прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них: Білопі́лля, Верхньодніпро́вськ, Гостролу́ччя, Дорогобу́ж, Кам’яногі́рка, Красново́дськ, Малояросла́вець, Нижньокили́мськ, Нововоли́нськ, Новосибі́рськ, Старокостянти́нів, Чистово́дне, Ясногоро́дка; білопі́льський, верхньодніпро́вський, дорогобу́зький, кам’яногі́рківський, чистово́днівський та ін.

    Примітка. Це правило поширюється й на складні прикметники, утворені з двох прикметникових основ, які означають назви морів, лісів, низин, областей, залізниць тощо й мають при собі номенклатурні назви типу мо́ре, гора́, хребе́т, ліс, о́зеро, низовина́, о́стрів і т. ін.: Західносибі́рська низовина́, Нижньодуна́йська низовина́, Новосибі́рські острови́, Південноукраї́нський кана́л, Східноєвропе́йська рівни́на, Східноказахста́нська о́бласть, Східнокита́йське мо́ре тощо.

    2. Разом пишуться:

    а) географічні назви-іменники, утворені від прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них: Білопíлля, Верхньодніпрóвськ, Гостролýччя, Дорогобýж, Кам’яногíрка, Красновóдськ, Малоярослáвець, Нижньокилúмськ, Нововолúнськ, Новосибíрськ, Старокостянтúнів, Чистовóдне, Ясногорóдка; білопíльський, верхньодніпрóвський, гостролучáнський, дорогобýзький, кам’яногíрківський, чистовóднівський та ін.

    Примітка. Це правило поширюється й на складні прикметники, утворені з двох прикметникових основ, які означають назви морів, лісів, низин, областей, залізниць тощо й мають при собі номенклатурні терміни типу мóре, горá, хребéт, ліс, óзеро, низовинá, óстрів і т. ін.: Нижньодунáйська низовинá, Новосибíрські островú, Малоазіа́тське нагі́р’я тощо.

    У назвах, що починаються зі слів Півні́чно-, Півде́нно-, Схі́дно-, За́хідно-, Центра́льно-, з великої букви і з дефісом пишуться обидва компоненти першого складного слова: Схі́дно-Кита́йське мо́ре, За́хідно-Казахста́нська о́бласть, Півдéнно-Зáхідна залізнúця.

  8. Проект правопису внормовує правила написання назв жителів, а також префіксальних прикметників та іменників, утворених від назв населених пунктів, що пишуться з дефісом.

    Чинний правопис Проект-2018

    Через дефіс пишуться:

    ...

    в) географічні назви, що складаються з іншомовних елементів — повнозначних слів, а також похідні від них прикметники: Буе́нос-А́йрес, Думбарто́н-Окс, Ісси́к-Куль, Кзил-Орда́, Нар’я́н-Мар, Рі́о-Не́гро, Ула́н-Уде́; буе́нос-а́йреський та ін., але: Алата́у, Амудар’я́, Махачкала́, Сирдар’я́, амудар’ї́нський, приамудар’ї́нський; амлмаати́нець, кзилорди́нець та ін.

    ...

    Примітка 1. Назви жителів у формі іменників, які утворені від назв населених пунктів із написанням з дефісом, пишуться разом: Івáно-Франкíвськ — івáно-франкíвський, але іванофранкíвці, Нью-Йóрк — нью-йóркський, але ньюйóркці.

    Примітка 2. Префіксальні прикметники та іменники, утворені від географічних назв із написанням з дефісом, пишуться разом: Іссúк-Куль — приіссúккульський, приіссúккульці.

Правила вживання розділових знаків

Проект правопису істотно доповнює опис правил вживання та невживання коми, крапки з комою, двокрапки, тире, крапок, дужок і лапок у простих та складних реченнях. Істотною відмінністю також є визнання проектом правопису скісної риски розділовим знаком.

Чинний правопис Проект-2018
-

- CКІСНА РИСКА (/)

Скісна риска ставиться в таких позиціях.

1. В офіційно-діловому та науковому стилях – як розділовий знак між однорідними членами речення та в інших подібних випадках у значенні, близькому як до єднального (), так і до розділового (=або) сполучників (з можливістю переважання в різних контекстах то одного, то іншого з цих значень): складна інтонація оклику / питання; тенденції до синтетизму / аналітизму; системність / несистемність мовних явищ (з мовознавчої літератури).

Уживається також комбінований єднально-розділовий сполучник і/або (рідше у формі та/або): порушення авторського і/або суміжних прав; «Типова освітня програма підвищення кваліфікації голів і/або членів правлінь об’днань співвласників багатоквартирних будинків»; Війна і/або поезія? (назва газетної публікації).

Примітка. У тих випадках, де такі сполучення є вже досить усталеними, різною мірою наближаючись до складених слів, і між їхніми компонентами можна поставити також дефіс, наприклад: купівля / продаж і купівля-продаж, категорія істот / неістот і категорія істот-неістот (у мовознавстві), скісна риска переходить з розряду пунктуаційних знаків до розряду нелітерних орфографічних знаків (як дефіс у більшості випадків його вживання, апостроф).

2. На позначення співвідношення яких-небудь величин, параметрів: співвідношення курсу гривня / долар.

3. У графічних скороченнях (див. Графічні скорочення, п. 4):

а) замість словосполучень та інших сполучень слів і складних слів (іменників і прикметників): п/в (поштове відділення), р/р (розрахунковий рахунок), х/к (холодного копчення), п/п (по порядку: № п/п), к/т (кінотеатр), т/к (телеканал), с/г (сільськогосподарський) та ін.;

б) у позначеннях складених одиниць виміру: км/год (кілометр на годину), Ф/м (фарад на метр) та ін.