1. n. f.
   [blesyʀ]  (pl. blessures)
   1. 1. ра́на (ж.)

         ;
         пора́нення (с.)
         blessure corporelle - тілесне ушкодження

         blessure béante/ouverte - відкрита рана

         blessure profonde - глибока рана

         blessure superficielle/bénigne - поверхнева рана

         blessure mortelle - смертельне поранення

         blessure grave - тяжке поранення

         blessure légère - легке поранення

         blessure en séton - наскрізне поранення

         blessure par coupure - різана рана

         blessure par balle - кульове поранення

         blessure par arme à feu - вогнепальне поранення

         blessure par coup de feu - вогнепальне поранення

         soigner une blessure - лікувати рану

         sang qui coule d’une blessure - кров, що тече з рани
         Син.: lésion, plaie, trauma, balafre, coupure, écorchure, entaille, estafilade, estocade, morsure
      2. тра́вма (ж.)
         Син.: trauma, traumatisme
   2. обра́за (ж.)
      Син.: coup, douleur, froissement, offense, outrage

**********