Група І (дієслова, що закінчуються на -er, крім aller). Дієслова першої групи відмінюються за загальним правилом: від інфінітива, або неозначеної форми дієслова (infinitif) відкидається закінчення -er і додаються відповідні закінчення для конкретних осіб.

Група ІІ (дієслова, що закінчуються на -ir, з додаванням суфікса -iss у множині теперішнього часу). Дієслова другої групи відмінюються за загальним правилом: від неозначеної форми (інфінітива) відкидається закінчення -ir і додаються відповідні закінчення для конкретних осіб.

Група ІІI (дієслова, що закінчуються на -ir (без суфікса -iss у множині теперішнього часу), -oir, -re, а також дієслово aller). Дієслова третьої групи в passé simple відмінюються неправильно, тому можна систематизувати лише типові закінчення таких дієслів:

1. Закінчення -is, -is, -it, -îmes, -îtes, -irent мають:

   1. Дієслова на -ir, крім courir, mourir, tenir, venir і похідних.

      sentir: je sentis, tu sentis, il sentit, nous sentîmes, vous sentîtes, ils sentirent
      souffrir: je souffris, tu souffris, il souffrit, nous souffrîmes, vous souffrîtes, ils souffrirent
      У дієслові ouïr в усіх особах зберігається tréma. Важливо наголосити, що в 1-й та 2-й ос. мн. у закінченнях passé simple цього дієслова accent circonflexe теж замінюється на tréma.
      ouïr: j’ouïs, tu ouïs, il ouït, nous ouïmes, vous ouïtes, ils ouïrent

   2. Більшість дієслів на -re.

      dire: je dis, tu dis, il dit, nous dîmes, vous dîtes, ils dirent
      faire: je fis, tu fis, il fit, nous fîmes, vous fîtes, ils firent
      mettre: je mis, tu mis, il mit, nous mîmes, vous mîtes, ils mirent
      répondre: je répondis, tu répondis, il répondit, nous répondîmes, vous répondîtes, ils répondirent
      descendre: je descendis, tu descendis, il descendit, nous descendîmes, vous descendîtes, ils descendirent
      attendre: j’attendis, tu attendis, il attendit, nous attendîmes, vous attendîtes, ils attendirent
      naître: je naquis, tu naquis, il naquit, nous naquîmes, vous naquîtes, ils naquirent
      battre: je battis, tu battis, il battit, nous battîmes, vous battîtes, ils battirent

   3. Дієслова на -indre.

      craindre: je craignis, tu craignis, il craignit, nous craignîmes, vous craignîtes, ils craignirent
      atteindre: j’atteignis, tu atteignis, il atteignit, nous atteignîmes, vous atteignîtes, ils atteignirent

   4. Дієслова asseoir, surseoir, voir, а також похідні та дієслова того самого типу (entrevoir, revoir, prévoir тощо), крім дієслова pourvoir.

      asseoir: j’assis, tu assis, il assit, nous assîmes, vous assîtes, ils assirent
      voir: je vis, tu vis, il vit, nous vîmes, vous vîtes, ils virent

2. Закінчення -us, -us, -ut, -ûmes, -ûtes, -urent мають більшість інших дієслів третьої групи, зокрема такі:

   1. Дієслова на -oir, крім asseoir, surseoir, voir і похідних та дієслів того самого типу (entrevoir, revoir, prévoir тощо), але включно з дієсловом pourvoir.

      avoir: j’eus, tu eus, il eut, nous eûmes, vous eûtes, ils eurent
      pouvoir: je pus, tu pus, il put, nous pûmes, vous pûtes, ils purent
      savoir: je sus, tu sus, il sut, nous sûmes, vous sûtes, ils surent
      vouloir: je voulus, tu voulus, il voulut, nous voulûmes, vous voulûtes, ils voulurent
      devoir: je dus, tu dus, il dut, nous dûmes, vous dûtes, ils durent
      pourvoir: je pourvus, tu pourvus, il pourvut, nous pourvûmes, vous pourvûtes, ils pourvurent

   2. Деякі дієслова на -re: boire, conclure, connaître, croire, croître, être, exclure, lire, moudre, paraître, plaire, repaître, résoudre, taire, vivre і похідні.

      être: je fus, tu fus, il fut, nous fûmes, vous fûtes, ils furent
      boire: je bus, tu bus, il but, nous bûmes, vous bûtes, ils burent
      connaître: je connus, tu connus, il connut, nous connûmes, vous connûtes, ils connurent
      lire: je lus, tu lus, il lut, nous lûmes, vous lûtes, ils lurent
      vivre: je vécus, tu vécus, il vécut, nous vécûmes, vous vécûtes, ils vécurent
      plaire: je plus, tu plus, il plut, nous plûmes, vous plûtes, ils plurent
      résoudre: je résolus, tu résolus, il résolut, nous résolûmes, vous résolûtes, ils résolurent
      croire: je crus, tu crus, il crut, nous crûmes, vous crûtes, ils crurent
      У дієслові croître в усіх особах passé simple уживається accent circonflexe для його розрізнення з дієсловом croire.
      croître: je crûs, tu crûs, il crût, nous crûmes, vous crûtes, ils crûrent
      Але: accroître: j’accrus, tu accrus, il accrut, nous accrûmes, vous accrûtes, ils accrurent

   3. Дієслова courir, mourir та похідні.

      courir: je courus, tu courus, il courut, nous courûmes, vous courûtes, ils coururent
      mourir: je mourus, tu mourus, il mourut, nous mourûmes, vous mourûtes, ils moururent

3. Закінчення -ins, -ins, -int, -înmes, -întes, -inrent мають дієслова tenir, venir та інші дієслова цього типу.

   tenir: je tins, tu tins, il tînt, nous tînmes, vous tîntes, ils tinrent
   venir: je vins, tu vins, il vînt, nous vînmes, vous vîntes, ils vinrent

4. Дієслово aller відмінюється як дієслово I групи.

   aller: j’allai, tu allas, il alla, nous allâmes, vous allâtes, ils allèrent

Passé simple (інша назва – passé défini) вживається для позначення дії, яка відбулася та повністю закінчилася в минулому часу і розглядається як така, що не має жодного зв’язку з теперішнім часом.

Коли passé simple уживається з дієсловами, що позначають недоконаний вид (verbes imperfectifs), він може позначати дію, що тривала певний час, визначаючи межі початку та кінця дії (il marcha vingt jours – він пройшов двадцять днів). Також passé simple може окреслювати тільки початок дії (dès huit heures il marcha – з восьмої години він почав іти) або її кінець (il marcha jusqu’à midi – він ішов (пройшов) до обіду) [1, с. 483–484].

1. Коли passé simple уживається для позначення кількох дій, такі дії позначаються як послідовні, такі, що відбулися одна після одної. Тому часто passé simple уживається саме в розповіді (narration).

   Simon se mit au lit. Tout d’un coup quelqu’un cria dehors. Il se leva, alluma la lumière et sortit. – Сімон уклався спати. Раптом надворі хтось закричав. Він устав, запалив світло та вийшов.
   На відміну від passé simple, imparfait в таких реченнях позначає дії як такі, що відбуваються водночас, а тому часто вживається в описі (description).

   Les étoiles scintillaient dans le ciel. La nuit était calme. La ville dormait. – Зорі мерехтіли в небі. Була тиха ніч. Місто спало.

   Див. більше в розділі «Indicatif imparfait (незакінчений минулий час дійсного способу)».

2. Passé simple може вживатися для позначення короткої дії «першого плану» (action-point), що відбулася на тлі довшої дії «другого плану» (action-ligne), яку висловлено за допомогою imparfait.

   Les acteurs entendirent les applaudissements qui retentissaient de l’autre côté du rideau. – Актори почули оплески, що лунали по той бік завіси.

3. Passé simple може вживатися для позначення минулих дій, що відбувалися неодноразово.

   Chaque matin le muezzin appela les fidèles à la prière du haut du minaret. – Щоранку муедзин із мінарету закликав правовірних до молитви.

4. Також у деяких випадках passé simple може позначати минулу дію, що передує іншій минулій дії, позначеній іншим минулим часом.

   Cette femme à l’agonie, refusant dans les larmes de renier ce qu’elle appelait son art, témoignait d’une grandeur que, devant la rampe, elle n’atteignit jamais. (Albert Camus, «Mythe de Sisyphe», у [7, с. 1094]) – В агонії ця жінка крізь сльози відмовилася зректися того, що звала своїм мистецтвом: то була велич, якої вона так і не сягнула у світлі рампи.

Passé simple також може вживатися для позначення певних загальних істин, що існують поза часовими межами (passé gnomique). У такому значенні passé simple уживається з прислівниками часу (adverbes de temps), як-от jamais, souvent, toujours тощо.