1. n. f.
   [ɛ̃gʀat]  (pl. ingrates)
   1. невдя́чниця (ж.)

      ;
      невдячна жінка

1. adj.
   [ɛ̃gʀa, at]  (pl. m. ingrats; f. ingrate, pl. f. ingrates)
   1. невдя́чний
      Les enfants ingrats ont abandonné leur père sur ses vieux jours. - Невдячні діти покинули свого батька на схилі віку.
      Syn.: oublieux, égoïste
   2. безплі́дний

      ;
      неплі́дний

      ;
      неродю́чий

      ;
      неплодоно́сний
      semer en terre ingrate - засівати неродючу землю (в прямому та переносному значенні) (в прямому та переносному значенні )

      Notre terre ingrate ne nous donne rien. - Наша неродюча земля нічого нам не дає.
      Syn.: infructueux, stérile
   3. воро́жий

      ;
      неприві́тний
      Syn.: hostile
   4. 1. невдя́чний

         ;
         даре́мний

         ;
         надаре́мний

         ;
         ма́рни́й

         ;
         безплі́дний

         ;
         безрезульта́тний

         ;
         безкори́сний

         ;
         некори́сний

         ;
         неефекти́вний

         ;
         безуспі́шний

         ;
         запропа́лий

         ;
         неуспі́шний
         Syn.: inefficace, inutile, vain
      2. важки́й

         ;
         тяжки́й
         Syn.: difficile, pénible
   5. некраси́вий

      ;
      нега́рний

      ;
      страшни́й

      ;
      бридки́й

      ;
      жахли́вий

      ;
      неприє́мний
      Le visage ingrat de cet homme a fait peur à l’enfant. - Страшне обличчя цього чоловіка налякало дитину.
      Syn.: déplaisant, désagréable, disgracieux, laid, disgracié
   6. несте́рпний

      ;
      незно́сний

      ;
      неможли́вий

      ;
      немилосе́рдний
      Ma mère a un caractère ingrat. - У моєї матері нестерпний характер.
      Syn.: insupportable
2. n. m.
   [ɛ̃gʀa]  (pl. ingrats)
   1. невдя́чник (ч.)

      ;
      невдячний чоловік

**********