Find Translation

Source Word/Phrase

Source Language

Target Language

s’enfuir
  1. v. pron.[ɑ̃fɥiʀ]  (p.p. enfui)
    1. intr. 
      1. тіка́ти
        ;
        утіка́ти
        ;
        втіка́ти
      2. ушива́тися
        ;
        вшива́тися
      3. дра́пати
        ;
        дремену́ти
      4. дати дьору (драла, дропака, тягу)
      5. кинутися навтьоки (навтіки, навтікача)
      6. накивати п’ятами
        Malgré les efforts de la police les voleurs ont pu s’enfuir. - Незважаючи на зусилля поліції, злодіям вдалося втекти.
    2. tr.   (de) 
      витіка́ти
       
      (з чого)
      Le vin s’est enfui du fût en laissant une flaque sur le plancher. - Вино витекло з бочки й зробило калюжу на підлозі.
    3. intr. 
      пли́нути
      ;
      плисти́
      ;
      пливти́
      Les nuages s’enfuient de plus en plus vite. - Хмари плинуть все швидше.
      Syn.: passer
    4. intr.   ([перен.], [поет.]) 
      1. мина́ти
        ;
        збіга́ти
        ;
        сплива́ти
        ;
        проліта́ти
        ;
        леті́ти
        ;
        мча́ти
        Le temps s’enfuit et on n’a toujours pas de nouvelles. - Час спливає, а ми досі не маємо новин.
      2. зника́ти
        ;
        вислиза́ти
        ;
        га́снути
        Tous ses souvenirs se sont enfuis, elle ne se rappelle plus de rien. - Усі її спогади стерлись, вона вже нічого не пам’ятає.
enfui
  1. p. p. util. comme adj.[ɑ̃fɥi]  (pl. m. enfuis; f. enfuie, pl. f. enfuies)
    1. мину́лий
      ;
      коли́шній
      ;
      бу́лий
      On ne peut pas faire revenir les jours enfuis. - Ми не можемо повернути минулі дні.