1. v.
    (happened | happened)
   1. відбува́тися

      ;
      мати місце
      Syn.: occur, take place
   2. трапля́тися

      ;
      става́тися
      He doesn’t look first-rate. What’s happened? - Він виглядає не надто. Що сталося?
   3.  (вжив. з інф.) 
      поталани́ти

      ;
      пощасти́ти
      It just so happened that we met Mike at the time we needed it most of all. - Нам поталанило зустріти Майка у момент, коли ми потребували цього найбільше.
      Syn.: discover unexpectedly, find unexpectedly, find by chance
   4. вихо́дити
      Syn.: chance, have the bad fortune, have the good fortune
   5.  (happen on або happen upon) 
      потрапля́ти

      ;
      става́тися

      ;
      трапля́тися
      What happened on your first meeting? - Що трапилось у вашу першу зустріч?
   6.  (вжив. з інф.) 
      вживається під час ввічливих запитань
      Do you happen to know what the name of our lecturer is? - Ти раптом не знаєш імені нашого лектора?
   7.  (happen to) 
      1. става́тися

         ;
         трапля́тися
         Syn.: befall, happen to, come upon, hit
      2. ста́нути

          

         (з ким, чим; у значенні стати)
         I don’t care what will happen to him. - Мене не цікавить, що з ним стане.
         Syn.: become of, be the fate of
2. adv.
   1.  ([пн.-англ.]) 
      ма́бу́ть

**********